Читати книгу - "Макбет, Вільям Шекспір"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Леді Макбет
Вони сп’яніли - я сміліша стала,
Вони погасли - запалала я...
То... це сова, провісниця нещастя -
Комусь навік бажає на добраніч.
Він там. І двері навстіж. Слуги сплять,
Обов’язки свої забувши. Зілля
Такого я в питво їм домішала,
Що смерть за них змагається з життям.
Макбет
(за сценою)
Хто там?
Леді Макбет
Я вся тремчу! Він їх розбудить...
Тоді всьому кінець. І не убивство,
А замір нас погубить... Поруч я
Кинджали слуг поклала. Він повинен
Знайти. Коли б Дункан не був у сні
На мого батька схожий, я б сама
Його убила.
Входить Макбет.
Муж мій!
Макбет
Все зробив я.
Не чула шуму ти?
Леді Макбет
Ні, тільки крик
Сови та співи цвіркунів. А з ким
Ти розмовляв?
Макбет
Коли? Коли вертався?
Леді Макбет
Так...
Макбет
Тс... Хто спить в сусідньому покої?
Леді Макбет
Там Дональбайн.
Макбет
(дивлячись на свої руки)
Видовище сумне!
Леді Макбет
Що тут сумного є?
Макбет
Один крізь сон
Зареготав, а другий крикнув: «Вбивство!»,
І враз прокинулись. Я ж мовчки слухав.
Та, помолившись, знов вони заснули.
Леді Макбет
Обидва сплять вони?
Макбет
Один промовив:
«Помилуй, боже!» Другий вслід: «Амінь!»,
Мов упізнали ката по руках
Моїх. Почувши те «помилуй боже»,
Додати я не міг «амінь».
Леді Макбет
Дурниці!
Макбет
Чому не міг я вимовить «амінь»?
Молитви прагнув я, але «амінь»
Застрягло в горлі.
Леді Макбет
Кинь про це гадати,
Бо збожеволієш.
Макбет
Здається, чув я
Шалений крик: «Не спіть, Макбет зарізав
Ваш сон, безвинний сон, що всіх турбот
Клубки розплутує, для втоми купіль,
Для хворих душ бальзам, кінець тривог,
Сон - найсмачнішу страву, що їмо
На життьовім бенкеті...»
Леді Макбет
Ти про що?
Макбет
Усі кричать: «Не спіть! Гламіський тан
Зарізав сон, і більше тан кавдорський
Не буде спать, Макбет не буде спати!»
Леді Макбет
Та хто б це міг кричать? Достойний тане,
Ослабиш ти свою шляхетну силу
Безглуздими думками. Йди, водою
Відмий ці свідчення криваві з рук.
Навіщо ти приніс сюди кинджали?
Їх місце там. Назад їх віднеси
Й слуг позамащуй кров’ю.
Макбет
Я не можу.
Того, що я зробив, не тільки бачить,
А й згадувать несила.
Леді Макбет
Слабодухий!
Віддай мені кинджали. Мрець і сонний,
Так само як мальовані чорти,
Лякають лиш дітей. Як труп в крові,
То нею так я розмалюю слуг,
Щоб кожен в них пізнав злочинців.
(Виходить)
Чути стукіт за сценою.
Макбет
Стукіт...
Чого це я тремчу на кожен шелест?
А руки - ладні очі з лоба вирвать!
Чи змиє весь Нептунів океан
Безвинну кров з цих рук? Скоріш зелена
Морська глибінь від дотику цих рук
Почервоніє.
Повертається леді Макбет.
Леді Макбет
І мої на колір
Такі ж, як в тебе, руки. Та не рук -
Блідого я соромилась би серця.
Стукіт за сценою.
Я чую стукіт у південну браму.
Ходім до спальні. Трошечки води -
І все відмиється, і стане легко!
Та не втрачай ти мужності.
Стукіт за сценою.
Знов стукіт.
Йди, переодягнись, бо ще побачать,
Що ми й не спали... І не треба так
Розгублюватись жалюгідно.
Макбет
Краще б
Себе не знать, ніж знати, що вчинив я.
Стукіт за сценою.
Якби ж то стукіт цей збудив Дункана!
Виходять.
СЦЕНА 3
Там же.
Стукіт за сценою.
Входить воротар.
Воротар
Оце так гупає. Навіть воротар при пеклі впрів би. Тільки й знай ключем крутити.
Стукіт за сценою.
Гупай собі, гупай. Хто там, в ім’я Вельзевула? Мабуть, якийсь фермер, що повісився, не дочекавшись доброго врожаю. Саме вчасно. Чи досить захопив хустинок, бо тут попріти ой як доведеться?
Стукіт за сценою.
Гупай собі, гупай. Хто там, в ім’я іншого диявола? А, це дворушник, що присягався за обидві сторони проти кожної. 16 Він зрадами світ пройшов задля слави божої, але неба так і не перехитрував. Заходь, дворушнику.
Стукіт за сценою.
Гупай собі, гупай. Хто там? А, це йде сюди англійський кравець, що завузив французькі штани, щоб викроїть сукна для себе. Заході кравчику,- тут знайдеться, чим праску нагріти.
Стукіт за сценою.
Знов гупають. Ніяк спокою не дадуть. Ти хто такий? Для пекла тут холоднувато. Набридло мені у чортів за воротаря бути. Напусти я сюди всяких людців із тих, що йдуть стежками насолод до вічного вогнища,- ну й досить.
Стукіт за сценою.
Зараз, зараз. Та не обминіть своєю ласкою воротаря.
(Відчиняє браму)
Входять Макдуф і Ленокс.
Макдуф
Допізна щось ти, друже, загулявся,
Що досі спиш.
Воротар
Це правда, сер,- пиячили до других півнів, а пияцтво, певна річ, до трьох речей призводить.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Макбет, Вільям Шекспір», після закриття браузера.
