Читати книгу - "Ніщо з цього не правда, Ліса Джуелл"

Алікс повільно кліпає. Вона дивиться на свою обручку і обертає її навколо пальця, а потім знову дивиться на Джованні. "А що сталося потім?

"Що ти маєш на увазі?

"Ти сказав, що залишив Натана в барі опівночі. Вона теж пішла?

Джованні опускає погляд на стільницю. Він повільно хитає головою. Але потім швидко піднімає на неї очі і каже: "Вона казала, що збирається відвезти його додому. Вона казала, що Натан сказав їй, що він пообіцяв, і вона збирається переконатися, що він повернеться додому... ну, ти розумієш?

Алікс важко видихає і відкидає голову назад. "Він розповів абсолютно незнайомій людині про наше сексуальне життя?

Джованні знову киває. "Але, чесно кажучи, це було просто весело. Просто жарти. Вона здавалася простою…

Напевно, вона хотіла звести його на манівці. Це було схоже на одну з тих ночей, знаєш, коли Натан не збирався зупинятися. Одна з тих ночей, коли він збирався загубитися до ночі, і - чесно? Думаю, ми були раді, що з ним хтось був, і ми могли, просто піти додому".

Він покірно дивиться на неї. "Я впевнений, що він скоро буде вдома", - каже він. Ти ж знаєш, який він. Він, напевно, вже вдома. Щойно зайшов у двері". Він посміхається їй, але вона не відповідає.

"Як вона виглядала? Ця Кейтлін?

"Гарненька" - запитує він, його голос здригається від вибачень.

"Скільки років?

"Молода Може, близько двадцяти? На початку тридцяти

Вона зітхає і закочує очі. "Шкода, що ти не сказав мені про це раніше", - каже вона. "Я б хотіла, щоб ти не брехав".

"Мені шкода, Алікс", - каже він, колупаючи нігтями шматочок паперу. Мені справді шкода.

Понеділок, 22 липня

Наступного ранку, коли вона йде з дітьми до школи, вона відчуває себе сюрреалістично. Повітря прохолодне і зелене, і вона накинула куртку поверх літнього одягу. Вулиці кишать дітьми в небесно-блакитному та темно-синьому одязі. Алікс пильно дивиться на них. Жоден з них не має батька, який зник цими вихідними.

Через десять хвилин після того, як вона повернулася додому, вона помічає, що у неї пропущений дзвінок з незнайомого номера. Вона гуглить номер і відчуває прилив нервової енергії, коли бачить, що це номер готелю неподалік від Тоттенхем Корт Роуд, а потім її охоплює хвиля полегшення. Вона уявляє, як Натан прокидається після найбільшої п'янки, протирає очі, дивиться на годинник, розуміє, що пролежав у холодному ліжку сорок вісім годин, шукає свій телефон, виявляє, що він розряджений, дзвонить їй зі стаціонарного телефону готелю, і все стає на свої місця. Вона одразу ж передзвонює на цей номер, злегка тремтячими руками.

"Привіт!" - бадьоро вітається вона з молодою жінкою, яка бере слухавку. "Я думаю, що з цього номера щойно дзвонив мій чоловік. Натан Саммер? Він там зупинився?

Панує невеличка напружена тиша, а потім молода жінка каже: "О, привіт. Це Алікс Саммер?".

"Так", - каже вона. "Так. Звідки ви знаєте моє ім'я?

"Взагалі-то, це я щойно дзвонила вам, місіс Саммер. Мені дуже шкода. Я не знала, що ще зробити. Але містер Саммер був тут на вихідних, і, на жаль, після того, як він не виїхав сьогодні вранці, ми скористалися майстер-ключем, щоб потрапити в його кімнату, і знайшли досить багато пошкоджень. Ми знайшли його візитну картку в кімнаті і кілька разів намагалися додзвонитися до нього на мобільний, але він постійно переадресовував на голосову пошту, тому я зателефонувала на його робочий номер, щоб дізнатися, чи зможу я з ним зв'язатися, але там сказали, що він сьогодні не вийшов на роботу, і дали мені ваш номер, і я сподіваюся, ви не заперечуєте, що я дзвоню вам ось так?".

Алікс завмирає, поки в її голові дико прокручуються сценарії. Нарешті вона каже: "Ні. Звісно, ні".

"Але, боюся, нам доведеться стягнути з містера Саммера плату за пошкодження його кімнати".

"Вибачте, ви можете просто пояснити, що сталося? Бо я боюся, що не дуже розумію".

"О! Так! Звісно!" - жваво відповідає молода жінка. Пан Саммер заїхав сюди в суботу ввечері. Досить пізно. Його супутниця сказала нам, що вона заплатила онлайн за дві ночі".

"Супутниця?

"Так. Жінка, з якою він був.

"І хто це був?

"Боюся, що не знаю. Я не працювала у суботу ввечері. Але номер був оплачений за дві ночі. Пан Саммер, здається, поїхав в якийсь момент у неділю, не виписавшись, ніхто не бачив, як він виїжджав, і у нас немає жодних записів про це, а коли ми прийшли до нього вранці, щоб попросити звільнити кімнату, вона була порожня. Жодних ознак пана Саммера чи його супутниці. І кімната, боюся, була розгромлена".

"Зруйнована?

"Так. І, боюся, нам потрібно буде взяти якусь плату, щоб покрити витрати. А оскільки картка його спутниці не приймається, і ми не можемо зв'язатися з паном Саммером, ми були б дуже вдячні, якби ви допомогли нам вирішити це питання".

"Кімната", - каже Алікс. Кімната мого чоловіка. Вона вже прибрана? Прибрали?

"Ні, ми чекаємо, коли керівництво надішле спеціалізовану команду з прибирання. Її ще не чіпали".

"Гаразд, я б хотіла подивитися, будь ласка. Тому що мій чоловік не повернувся додому, він зник, і, можливо, в кімнаті є щось, що пояснює, де він. Куди він пішов. Будь ласка. Я можу бути там за півгодини".

Панує коротка тиша, поки молода жінка йде запитати свого менеджера, а потім повертається на лінію. "Звичайно. Це буде чудово. Побачимося за півгодини".

Портьє подає Алікс ключ. "Це кімната вісімнадцять", -