Читати книгу - "Непрохані гості, Василь Головачов"

— Де?

— Над Угличем.

— Буду, — повторив Шахов, і я вимкнув зв’язок.

— Спостерігаємо дивні оптичні ефекти, — доповів командуючий першим рятувальним флотом. — На висотах триста десять і двісті п’ятдесят сім виявлено світні лінзи. Навколо них відзначається збільшення напруги магнітного поля.

— За цими об’єктами веде спостереження флагман-два “Сташевський”, на всяк випадок не випускайте з поля зору.

— За даними лінійних відділів, над Європою падають з невідомих причин супутники зв’язку і метеопатрулі, - з готовністю повідомив Первицький.

— Уточніть координати. Гнате, над Угличем Демон чи тільки оптичний феномен?

— Демон поруч з ним, — озвався Гнат. — Ми бачимо його за допомогою суровських датчиків. Поки що він на висоті двох кілометрів, рухається на південний схід, до Углицького енергетичного вузла. Відстань між фантомом і Демоном трохи більша кілометра.

— Зрозумів. Флот-три, слухай наказ! Аварійний фініш в Угличі! Евакуювати населення міста! Поставити на висоті півкілометра над містом силову завісу!

— Виконую, — долинув голос командуючого третім флотом УАРС.

— Врахуйте, в Угличі та його околицях три дитячих навчальних містечка, Інститут лісу й осмолікарня, — додав я. — Флот-один, заблокуйте Углич по вертикалі до висоти тисяча кілометрів. Нікого не випускати і не впускати!

— Прийнято!

— Флот-два, підтягнутися до центрів магнітних лінз. Флагману “Сташевському” переключити увагу на Демона. Прошу всіх відповісти на хвилі “триста десять”.

Поки я вислуховував відповіді начальників служб, секторів і флотів, прибув Орест Шахов. Він зупинився біля мого крісла і жестом дав зрозуміти, що втручатися ні в що не збирається.

— Повідомлення СПАС-центру, — звернувся до “мене Стево Інджич. — З’явився ТФ-шум на всіх частотах. Враження таке, ніби в Системі запрацювали потужні ТФ-станції, що використовують позамежні діапазони.

— Увага СПАС-центру! “Підмести” Систему для виявлення чужих ТФ-передавачів. У першу чергу перевірити Приземелля. Роботу координуйте з астрономічним центром, вони ввімкнуть з тією ж метою телескопи в Двингелоо, Австралії, Сітіу-Гранді та Криму.

У нинішньому квадраті віому було видно, як сідають і злітають модулі з крейсерів третього флоту, що евакуюють населення Углича. Демон, як і раніше, дрейфував на кілометровій висоті, знижуючись над центром міста до схованого під землею енерговузла. Його самого не було видно, але бачили модулів, що оточили Демона зусібіч і створили об’ємну фігуру — щось схоже на атомну решітку якогось мінералу, “Спрут” — імовірно породження Демона, наблизився до нього на кількасот метрів і перетворився на напівпрозорий уламок корала.

— Якщо він опуститься до п’ятисот метрів — буде пізно щось уживати, — прогув голосно Шахов над вухом. — Од вибуху енерговузла місцевість стане вулканом.

Я озирнувся.

— Що ти пропонуєш?

— Викинути Демона за межі атмосфери.

— Як? Силові поля аж до гравітаційного діапазону на нього не діють, уже пробували,

— Тоді треба завдати по ньому ТФ-удару знизу.

— А якщо там усередині живі істоти?

— А якщо Демон “пройдеться” по Угличу?..

Якусь мить ми дивилися один одному в очі. У Шахова вони голубі й прозорі, ото вже справді — озера серед “гірського хаосу” зморщок та складок, і читалася в них холодна, майже вроджена рішучість. “Хороброю людина стає тоді, коли боязливою залишатися значно небезпечніше”, згадалося чиєсь висловлювання. З двох них Шахов вибрав менше: ми не мали права ризикувати життям людей; навряд чи рятувальники третього флоту встигнуть евакуювати всіх жителів міста за оті півгодини до підходу Демона. Пропускати його нижче як за півкілометра до землі не можна.

— Флоту-три… — повільно почав я (Шахов злегка поплескав мене по плечі, мовби заспокоюючи, що квалітет відповідальності дотримано: за всі дії УАРС відповідали ми обидва). — Підняти машини до висоти п’ятсот… переконатися, що немає будь-яких апаратів, і зробити залп потужними ходовими ТФ-генераторами в горизонталь.

— Повторіть, — помовчавши, попросив командуючий флотом.

Я повторив, але вже швидко, впевнено, і додав:

— Будьте готові завдати удар безпосередньо по Демону. Після залпу — повний захисті При найменшій загрозі життю екіпажам негайно стартувати в ТФ-режимі в будь-якому безпечному напрямі.

Я подзвонив Інджичу:

— Передайте по всій Системі, що в зв’язку з проведенням службою УАРС операції “Демони, необхідно, по-перше, дотримуватися режиму радіомовчання, по-друге, відмінити польоти всіх транспортних засобів, роботу орбітальних ліфтів і таймфагу Системи.

Підійшов Первицький і сунув мені в руку білий квадратик пластпаперу. Я нерозуміюче повертів квадратик і побачив напис: “Вас хоче бачити один чоловік, але вимагає гарантій недоторканності”.

— Що за нісенітниця? Хто цей чоловік, — поспитав я Первицького, передаючи квадратик Шахову.

— Зо Лі.

— Даю будь-які гарантії, - не роздумуючи, мовив я, — де він?

— Тут, — почувся позаду тихий голос. Я рвучко обернувся і побачив того, з ким зустрічався Гнат хвилин сорок тому в Угличі. Як він опинився в Управлінні?

— Що ви хочете повідомити? — різко сказав я, відключаючи “мен-вумен” од загального каналу зв’язку.

— Прошу захисту, — майже пошепки мовив Зо Лі. Він був блідий і зляканий, лице зрідка пересмикував нервовий тік. Одначе! І ця людина водила за ніс професіоналів комунікаційної служби?!

— Тут ви у безпеці, - пом’якшив я тон і подав знак усерозуміючому Первицькому. — Від кого ви просите захисту?

— Я все розповім, тільки допоможіть, я дуже стомився… Стомився ховатися від усіх…

— Розповідайте зараз, поки ми ще спроможні контролювати події.

— Це помилка. — Зо Лі провинно-нервово підвів очі на мене. — Я маю на увазі, що ви… ми, люди, безсильні впливати на Демона, і надто на тих, хто за ним стоїть. Вони всюдисущі й володіють колосальною силою…

Я нетерпляче повів рукою.

— Наяву очевидне протиріччя: якби ті, хто прилетів по Демона, були такі могутні, їм би ні до чого було “грати” під вас, створювати двійника. Дрібно це.

Зо Лі вперто похитав головою.

— Ви мислите земною логікою… у прибульців логіка своя. Вони… деякі з них, “інспектор”, наприклад (за термінологією стажиста), не хочуть спричинити зла, зайвий раз привертати увагу,