Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Це не моя справа 📚 - Українською

Читати книгу - "Це не моя справа"

584
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Це не моя справа" автора Джеймс Хедлі Чейз. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 59 60 61 ... 63
Перейти на сторінку:
всілися за кутовим столиком і замовили їжу, Гаррі Бікс проголосив:

— Ми зібралися тут сьогодні не лише для того, щоб насолодитися вечерею, а ще й тому, що з нами — сам Арсен Люпен[30]! — Бікс махнув рукою умій бік, — і він хоче повідати нам про свої звитяги — а щоб ми його вислухали, має намір підкупити нас смачнющою вечерею!

Крістал потягнула мене за рукав і пошепки поцікавилася, чому Бікс назвав мене Арсеном Люпеном і чи французькою люпен не означає «кролик».

Я відповів їй так само півголосом, що кролик французькою — «лапен», і що Арсен Люпен — один із найславетніших детективів у світі.

Тоді вона забажала знати, що спільного у мене з ним.

— Тихіше, жінко! — розгнівано озвавсь я. — Не показуй своє невігластво.

— Як репортер я змушений іти на певні жертви, — втомлено промовив Ульман. — Тож готовий споживати його їжу і терпіти звук його голосу доти, доки він оповідатиме в усіх подробицях про справу, що призвела до арешту Коррідана. Це саме те, що прагне знати англійська публіка, і мій прямий обов’язок — повідати їй це.

— Але не дуже детально, — благально промовив Бікс. — Є значно цікавіші речі, ніж подробиці якоїсь там справи. — І він промовисто глянув на Крістал, котра охоче відповіла на його ласий погляд.

Я поплескав Бікса по плечу.

— Ця білявка — моя власність, — нагадав йому. — І якби це було не надто потаємне місце, то я показав би тобі, куди поставив свою персональну печатку, — так що руки геть від неї; я також попросив би тримати при собі масні погляди!

Крістал сказала, що їй подобаються масні погляди — і чи не могла б вона насолодитися ними уповні?

— Чи не міг би ти якось угамувати тих двох? — вимогливо спитав Ульман. — Якщо їм нецікаво, то мені дуже потрібна твоя розповідь. Навіщо було приводити розкішну блондинку на таку серйозну розмову? Як на мене, білявки — серйозна загроза суспільству.

— Не надто ввічливо, — ображено озвалася Крістал.

Ульман холодно глянув на неї.

— Єдина жінка, з якою я був увічливий, це моя мати, — повідав він їй.

Крістал сказала, що вельми здивована, що в нього взагалі була матір... А чи не померла, бува, та стара леді від розбитого серця?

— Заспокойтеся, — сказав я їм поквапно, бо Ульман починав уже лютувати.

Бікс тут же заявив: може б, вони трохи прогулялися з Крістал, поки ми з Ульманом знуджуватимемо один одного до смерті?

— Може б, ви вже замовкли? — гаркнув я, стукнувши кулаком по столу.

— Ну ж бо, розповідай вже, — нетерпляче промовив Ульман. — Ти буквально замордував мене за ці останні кілька днів, постійно вимагаючи все нової і нової інформації. Як все-таки ти вийшов на Коррідана?

— Може, почнімо все з самого початку? — запропонував я. — Тоді і Крістал, яка б тупа вона не була, змогла би слідкувати за ходом оповіді. Ой! — я тут же отримав від Крістал у щелепу, звелів їй поводитись як слід і поквапно почав свою розповідь, поки мене знову не перервали.

— Як вам відомо, Бредлі, щоби компенсувати збитки, встановив у своєму клубі кілька столів для гри в рулетку, — почав я. — Але в такого виду діяльності нема майбутнього, якщо у вас відсутнє прикриття. Бредлі був достатньо тямущий, щоби збагнути це, тож шукав когось впливового в поліції, хто надав би йому такий захист.

— І вибір його пав на Коррідана? — запитав Ульман.

— Не переривайте, — дорікнула йому Крістал. — Мій тато каже, що люди, які уривають інших...

— Облишмо твого тата, — поквапно втрутився я. — Стули ротик, крихітко, і дозволь говорити мені. — Я глянув на Бікса. — Це моє коліно, а не Крістал: кажу тобі на той випадок, якщо ти хотів би погладити його.

Бікс різко висмикнув руку і навіть трохи зашарівся. Й докірливо глянув на Крістал. Та захихикала.

— Саме так — його вибір упав на Коррідана, — провадив я далі, бо Ульман почав знову незадоволено бурчати.

— Коррідан на той час був уже зіркою Скотленд-Ярду та якраз займався азартним бізнесом у клубах. Бредлі запропонував Корріданові чималий куш, якщо той попереджатиме його про заплановані рейди. Це були легкі гроші, й Коррідан заковтнув наживку. Отоді на сцену вийшов Джеймс Джейкобі.

— Наскільки було би краще, якби ваша розповідь супроводжувалась слайдами, — з жалем сказав Бікс. — Лише уявіть собі появу Джейкобі у розпал снігового бурану! Як би це було захопливо!

— Особливо якщо вкласти діапозитиви догори ногами, — хихикнула Крістал, затулившись меню.

— Я зараз усіх вас підвішу догори ногами, — пригрозив я.

— Не зважайте на тих кретинів, — сказав Ульман. — Продовжуйте, заради Бога!

— Джейкобі був досвідченим злодієм, що спеціалізувався на викраденні коштовностей і планував викрадення колекції Алленбі вартістю у п’ятдесят тисяч фунтів, — сказав я, гостро глянувши на Крістал, котра мавпувала мене. — Однак Джейкобі знав, що сам він таке грандіозне викрадення не зможе організувати.

— Слабак! — з відразою сказав Бікс. — Я зробив би це сам, навіть якби йшлося про удвічі меншу суму!

— І я! — втрутилась у розмову Крістал. — Я зробила б це і за вчетверо менші гроші!

— Отож, він запропонував Бредлі увійти з ним у частку, — продовжував я, ігноруючи їхні балачки. — Бредлі ж подумав, що непогано було б залучити на свій бік поліцію і зробив відповідну пропозицію Корріданові, запропонувавши йому третину здобичі за умови, що Коррідан потім сам займеться справою пограбування і таким чином відведе підозри від Джейкобі.

— Це було розумно, — схвально озвався Ульман. — Гадаю, це все ви дізналися від Нетти?

— Якби ж то! Вона й справді говорила, але, мій Боже, — що вона верзла! Відтак Коррідан, почувши, якою буде його частка, таки погодився на пропозицію. І тут на сцену виходить Нетта. Отож, дев’ять місяців тому вони з Бредлі побралися. Для Бредлі це була єдина можливість змусити її мовчати. Така угода цілком влаштовувала Нетту, адже вона могла й далі жити, як заманеться, за фінансової підтримки Бредлі; а якби він утомився від неї, то вона мала намір як слід подбати про умови розлучення. Бредлі придбав котедж у Лейкемі, щоби звідти

1 ... 59 60 61 ... 63
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Це не моя справа», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Це не моя справа"