Читати книгу - "Стосунки на годину і більше, Емілія Дзвінко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Роблю легкий вечірній макіяж з акцентом на очі, розпускаю волосся, вдягаю чорну сукню на запах з дрібним квітковим принтом, взуваю чорні босоніжки на тракторній платформі, накидаю укорочену косуху з еко-шкіри — готово. Як тільки виходжу з будинку, чую як вібрує телефон. На екрані бачу дзвінок від Кирила. Вирішую не відповідати. За дві хвилини від нього приходить повідомлення: “Привіт, Поліна сказала, що ти не дуже добре почувалася. В тебе все гаразд?”
Думаю не відповідати, але ж він бачить, що повідомлення прочитане, тому пишу скупе: «Не переймайся. Все норм». Відповідь отримую одразу: «Нам треба поговорити. Ти зараз вдома? Я заїду до тебе за годину».
Читаю і злюся, бо Кирило, як завжди, робить так як зручно йому. Мовчав цілий день, а на вечір ожив і то, певне, через те, що його Поліна розворушила. Ми сьогодні не вдаємо пару, тож я не повинна чекати на нього. Хочу відповісти Кирилу, але не встигаю, бо приїхав Арсен.
— Погнали в кіно леді чи краще звертатися мадемуазель? — вистрибує зі свого авто хлопець і притримує для мене дверцята.
— Просто Лео згодиться, — усміхаюся і ховаю телефон подалі в сумочку. Сідаю в авто і обіцяю собі не думати про Кирила. Він не зіпсує мені сьогоднішній вечір.
Для перегляду обираю французьку комедію. Арсен згоджується і жартує, що я так сильно хочу поїхати в Париж, що підсвідомо обираю все французьке. Тому після фільму пропонує заїхати у французький ресторанчик, але я відмовляюся, бо завтра буде важкий день в універі і треба підготуватися. А ще на мене чекає розмова з Кирилом, яка відчуваю нічим добрим не закінчиться.
Арсен відвозить мене до дому і піднімається зі мною на мій поверх. Ми ще не встигли дійти до дверей, як я відчула його присутність. Тіло зреагувало швидше, ніж я встигла підняти голову. Мурахи прокинулися, бо на мене дивиться Кирило.
Стоїть спершись спиною об двері. Спокійний та похмурий, погляд зосереджиний на мені. Темно-сірий діловий костюм свідчить про те, що він їхав одразу з роботи, а про що свідчить букет фіолетових гортензій в його руках я не знаю. Подумки тішуся, що це не білі троянди, які любить його колишня.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стосунки на годину і більше, Емілія Дзвінко», після закриття браузера.