Читати книгу - "Солодка боротьба, Торі Шей"

Третє – може бути остаточним вироком."

Моєму мозку знадобилося кілька секунд, щоб усвідомити суть написаного.

Справді? Віршовані погрози?

Серце лунко стукотіло, а уява малювала лячні картини, кожна з яких змушувала мене ставити одне-єдине питання: кому і чому я стала настільки небажаною, що хтось вирішив мене попередити... і налякати?

Поки я стояла з листом у руці, намагаючись знайти відповіді серед неясних здогадок, до кімнати зайшла Оксана. Вона подивилася на мене здивовано, вловивши мій збентежений вигляд.

— Щось сталося? Ти виглядаєш так, ніби побачила примару, — тихо запитала вона, підходячи ближче.

Я машинально заховала лист за спину і спробувала зібратись із думками.

— Просто довго не спала. Знаєш, бувають такі дивні дні, коли наче все нормально, але відчуваєш щось… не те, — відповіла я, намагаючись усміхнутися, але всередині тривога наростала.

Ми спустилися вниз, і раптом до мене підійшов Денис. Його обличчя відбивало нерішучість, і я відчула, як він обережно намагається знайти слова.

— То ви з Феліксом...?

Я швидко відкинула всі думки, і відповіла, намагаючись залишити голос якомога спокійнішим:

— Ні, Денисе.

Він на мить замовк, а потім знову заговорив, очі його стали більш серйозними.

— Але ти сама говорила, що йому не можна довіряти.

Я зітхнула, розуміючи, що зараз варто більше слухати свої інстинкти, ніж намагатися заплутати себе в емоціях.

— Я знаю, що ти маєш на увазі, Денисе. І я намагаюся зрозуміти, чого насправді хоче Фелікс, — мимоволі зітхнула. — Але це складніше, ніж просто довіряти чи не довіряти. Всі ми маємо свої таємниці, навіть я.

Хлопець просто кивнув, наче розумів, що не має права на втручання, але я бачив, як його погляд все одно наповнюється тривогою. У його вчинках було багато доброти, але це не означало, що він мав всі відповіді.

Але я була вперта. Мені треба було ще час для того, щоб зрозуміти, що відбувається між мною і Феліксом. І поки що я не мала наміру ділитися цими думками з іншими.