Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Наркономіка. Як працює економіка картелів 📚 - Українською

Читати книгу - "Наркономіка. Як працює економіка картелів"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наркономіка. Як працює економіка картелів" автора Том Вейнрайт. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💙 Бізнес-книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 62 63 64 ... 67
Перейти на сторінку:
ланцюга постачання, хоча це й неефективно. Своєю чергою, виробники й транзитери не розуміють, чому вони повинні витрачати свої сили й кошти на придушення бізнесу, прикрі наслідки якого здебільшого даються взнаки за їхніми межами.

Але тепер це змінюється, бо два глобальні тренди примушують усі країни розглядати наркоторгівлю в комплексі. Насамперед інтереси країн-виробників і споживачів вирівнюються, а самі категорії «виробника» і «споживача» розмиваються. Наркотики – це зло, пов’язане переважно з середнім класом, і в міру зростання доходів у країнах, що розвиваються, середній клас починає споживати їх дедалі більше – нарівні з автомобілями, відпочинком за кордоном тощо. Найяскравішим прикладом є Бразилія, котра нині на другому місці у світі за споживанням порошкового кокаїну і на першому – за креком. Водночас налагоджується виробництво наркотиків у країнах-споживачах. Трендовим відгалуженням є марихуана, яку тепер вирощують локально, особливо в США. Іншим трендом стали синтетичні наркотики, які можна зробити в першій-ліпшій кухонній лабораторії. А що в країнах споживачах розгортається власне виробництво наркотиків, то вони зрозуміли: напади на мережі постачання недоцільні. У зв’язку з бумом місцевого ринку марихуани американці відмовилися від програм знищення плантацій у дусі Колумбії на користь легалізації. Нова Зеландія дійшла схожого висновку щодо психотропних препаратів, якими зі змінним успіхом намагається керувати.

Другим трендом, який впливає на глобальну політику щодо наркотиків, є зміщення у балансі сил. Бідні країни, де віддавна вироблялися й переміщувалися наркотики, поволі багатшають і набувають більшого впливу. У 2000 році 96 % бюджету Управління ООН з наркотиків забезпечувала «основна група донорів» – двадцять заможних держав. У 2014 році на них припало вже 60 % суми. Тепер третина коштів надходить від «нових» країн-донорів. В останні роки найбільше з-поміж них вирізнялися Колумбія і Бразилія, уряди яких висловлювали незадоволення силовим вирішенням проблеми. Інші країни, що набули впливу, дотримуються іншої думки: Росія, яка вряди-годи дає великі кошти на ці цілі в ООН (і навіть влаштувала свого дипломата Юрія Федотова на посаду голови управління у 2010 році), удома проводить жорстку каральну антинаркотичну політику. У Китаї іноді щорічний Міжнародний день проти наркотиків і незаконного наркотрафіку відзначають стратами контрабандистів. У країнах, що розвиваються, є чимало «яструбів» і «голубів», причому перших більше. Однак міжнародний наркоконтроль активний нині, як ніколи.

Четверта помилка: не плутайте заборону з контролем

У 1998 році під егідою ООН пройшла акція «Світ без наркотиків: ми можемо!». Багато в чому це була чудова мета. Щороку близько 250 млн осіб уживають наркотики, – більшість задля розваги, але чимала меншість люто страждає. Близько 180 000 помирають від передозування, ще скількись мільйонів завдають собі шкоди або шкодять іншим. Тому Ґорман, коп із Денвера, який бореться з наркотиками, сказав мені, що той, хто на власні очі щодня бачить жахи наркозалежності, не підтримає легалізації.

– Одні люди здатні вживати наркотики відповідально, а є такі, що стають жертвами цього зілля, – сказав він. – Я намагаюся захистити останніх.

І я за це. Але все описане в цій книжці про наркоторгівлю – від витоків у Південній Америці до перемитництва на Карибах, від споживачів у Колорадо до ритейлерів у кіберпросторі – спонукає до висновку, що якщо ви дійсно хочете контролювати наркотики, зруйнувати бізнес картелів і захистити людей, то заборони не є ефективним вибором. Після проведення оптимістичної конференції ООН так і не з’явилося ознак обіцяного «світу без наркотиків». Попри те що уряди витрачають понад 1 трлн доларів на силове забезпечення заборон, із 1998 року споживання марихуани та кокаїну зросло наполовину, а опіатів – майже потроїлося. Хіба це успіх?

Довгі роки легалізацію підтримували в основному тільки аматори куріння травки, які пояснювали, що марихуана безпечніша за дуже багато інших дозволених речовин. Це була щира правда, але громадськість це не переконало, бо більшість слушно вважає, що в світі й без марихуани досить небезпечних розваг (і ще небезпечніших важких наркотиків). Утім віднедавна їхня позиція істотно змінилася. Тепер у рамках легалізації йдеться не про те, що наркотики безпечні, бо вони насправді небезпечні, а про те, що узаконення дозволить їх контролювати й відібрати в мафії.

Яким же може бути регульований законом наркоринок? Перший приклад ми бачимо в Колорадо. Наркотики тестують на безпечність і міцність, зрозуміло маркують, пакують, передбачаючи захист від дітей, і продають в обмеженій кількості особам, старшим за 21 рік. Штат одержує нове джерело доходів від оподаткування й ліцензування – за перший рік Колорадо одержав 76 млн доларів – і заощаджує гроші, бо зменшується кількість арештів. Кількість людей, яких у штаті щороку звинувачували у зберіганні марихуани, зменшилася з 30 000 до легалізації до 2 000 тепер (звичайно, надалі звинувачення висуватимуть за зберігання надмірної кількості наркотику або відсутність ліцензії, а також неповнолітнім). Організованій злочинності відібрали за рік продажів на понад 700 млн доларів і передали легальним підприємцям. Поки що рано робити висновки про вплив заходів на споживання, бо багато товару купують приїжджі. Утім схоже, що легалізація не заполонила штат марихуаною. Майже половина штатів у США легалізувала марихуану в тій чи іншій формі – здебільшого в широко трактованих «медичних» цілях, – і обсяг споживання не вельми змінився з 1990-х років.

Такі умовно позитивні результати заохотили інших. Відколи в Колорадо почались експерименти, ще три штати протягом року приєдналися до клубу легальної рекреаційної марихуани. У 2014 році Уругвай став першою країною у світі, яка легалізувала марихуану. У 2015 році Ямайка оголосила про легалізацію канабісу для медичних і релігійних потреб, а також про його декриміналізацію для всіх інших. Той факт, що революція почалася в США, не завадив федеральному уряду критикувати інші країни за потурання.

– Закон Ямайки – це, звичайно, її справа і суверенне рішення, – сказав Вільям Браунфілд, помічник держсекретаря США у справі боротьби з наркотиками, який має вкрай незручне завдання: обстоювати заборону за кордоном, ігноруючи це питання вдома.

Порівняно з провалами антинаркотичної політики, описаними вище, легалізація марихуани, схоже, є певним успіхом. А як щодо важких наркотиків? На сьогодні єдиною країною, яка спробувала легалізувати інші рекреаційні наркотики, є Нова Зеландія. Через відчутну нестачу традиційних важких наркотиків країна стала світовим лідером з виробництва синтетичного дурману. Заборона психотропів у Новій Зеландії й деінде не була ефективною: у відповідь на заборону тут-таки з’являвся майже ідентичний замінник. У випадку синтетичних наркотиків заборони стали не тільки неефективними, але й небезпечними. На заміну відносно безпечному МДМА або екстазі, якщо їх споживати в невеликих кількостях, прийшли шкідливіші альтернативи. Сьогодні багато людей, які помирають від екстазі,

1 ... 62 63 64 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наркономіка. Як працює економіка картелів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наркономіка. Як працює економіка картелів"