Читати книгу - "Беру свої слова назад"

рухливий. Госпіталям і всім іншим частинам і установам армійського тилу належало рухатися вперед. Невелика різниця: вони в ході наступу пройдуть по ворожій землі 500 кілометрів з самого кордону або 560, почавши пересування з глибини радянської території. А «фронтовий тил передбачалося мати стабільний зі стаціонарними складами, базами, медичними, ремонтними та іншими частинами та установами» (Генерал-полковник Г.П. Пастуховский. ВИЖ. 1988. No 6. С. 19). Від того, що госпіталь вищої інстанції в першій наступальній операції передбачалося залишити на своєму місці, його завчасно висунули ближче до кордону, щоб він не виявився аж надто далеко від району боїв.

Там же, в Кобрині, були величезні запаси боєприпасів, пального, продовольства, інженерного майна та ін. Простіше кажучи, до вечора 22 червня 4-а армія була розбита і Брестський напрямок повністю оголений. Частина військ 4-ї армії була блокована у Брестській фортеці.

– 8 -

Ось ще загадка. Через 30 років після війни у Брестській фортеці відкрили меморіальний комплекс. Багато хто захоплювався. А я нічого не розумів. Найнезрозуміліший для мене монумент - «Спрага». Циклопічних розмірів залізобетонний солдат тягнеться до річкової води... Так чому ж спрага? Довкола вода. Фортеця на островах. Фортеця побудована в місці, де річка Мухавець впадає в Західний Буг. Протоки, канали, заповнені водою рови і канави - це один з основних елементів оборони фортеці. Фортеця тут була і раніше. Стару знесли, нову побудували. За тисячу років до німецького вторгнення це місце вибрано для фортеці саме тому, що воно важкодоступно, бо оточене водою. І вся прилегла місцевість низинна, місцями болотиста. Ґрунтові води близько. Хто ж і як готував Брестську фортецю до оборони? У кожному полку - саперна рота. А полків у Бресті, як ми бачили, в надлишку. У кожній дивізії, крім цього, саперний батальйон. І у командира корпусу - ще один саперний батальйон. Крім того, в самій фортеці 33-й інженерний полк.

Невже перед війною ніхто не спромігся всій цій масі саперів поставити завдання викопати колодязі у фортеці? Вода ж поряд. Мабуть, не в пустелі.

У цієї загадки теж є розгадка. Причому крайнє проста. Як ми вже знаємо, 24-го червня був створений штаб оборони фортеці і відбулася перша нарада: капітан Зубачов, полковий комісар Фомін і старший лейтенант Семенков. «Було прийнято рішення - прориватися з фортеці з боєм» (Р.С. Ірінархов. Західний особливий. С. 231). Навіщо ж прориватися? У вас же фортеця! Невже в чистому полі краще, ніж у фортеці?

Колись дуже давно, коли мені було десять років, восени 1957 року вечорами я слухав радіопередачу «Розповіді про героїзм». Її вів письменник Сергій Смирнов. Він розповідав про Брестську фортецю. Передачу вів майстерно, дух захоплювало. Не я один слухав. Вся країна зі мною. Телебачення тоді у широких народних мас не було, а виступи Смирнова були дійсно цікавими. Але одна фраза мене вразила. Саме ця: 24 червня був створений штаб оборони фортеці, було прийнято рішення на прорив... Як же так? Якщо створений штаб оборони, то він повинен приймати рішення на оборону. Якщо ж штаб на своїй найпершій нараді приймає рішення кинути фортецю, то це не штаб оборони. Цей штаб треба називати якось інакше.

Тим часом і в музеї оборони Брестської фортеці, у безлічі статей і книжок повторено тисячоразово: так званий штаб оборони фортеці насамперед прийняв рішення вирватися з неї. Простіше кажучи, штаб оборони створювався не для оборони і про неї не думав. Можливо, був створений якийсь штаб. Але в ранг штабу оборони його заднім числом звів письменник Сергій Смирнов.

Можна сміятися, можна плакати, але факт залишається: рішення про оборону фортеці ніхто не приймав ні до війни, ні після того, як війна почалася.

Було тільки рішення на прорив, але з фортеці не вирвешся. Міцно її влаштували військові інженери Миколи Першого.

Німецька 45-а піхотна дивізія оточила Брестську фортецю, поставила заслони на виходах і довбала по окремих казематах цитаделі з мортир. А Брестська фортеця мовчала. Незважаючи на величезну якісну і кількісну перевагу радянської артилерії, вона так і не подала голосу.

«Героїчна оборона» Брестської фортеці - це не наслідок видатного планування або цілеспрямованої підготовки. Зовсім ні. «Велика кількість особового складу частин 6-ї і 42-ї стрілецьких дивізій залишилась у фортеці не тому, що вони мали завдання обороняти фортецю, а тому, що не могли з неї вийти» (ВІЖ. 1988. No 12 С. 21).

«Основні сили цих дивізій, замкнені шквальним вогнем противника у фортеці, не змогли вийти з неї, вони виявилися у вогненному мішку» (Р.С. Ірінархов. Західний особливий. С. 219).

Непробивні бастіони і форти Брестської фортеці зводили для того, щоб стримати натиск противника. І ось ці стіни, вали й рови стали для радянських дивізій пасткою.

Видатні російські інженери, які будували фортецю, звичайно ж, передбачили достатню кількість колодязів. Колодязі були, і вони там є до цього часу. Кожен у цьому може сам переконатися, побувавши в цитаделі. Справа в тому, що фортеця була розрахована на централізований опір. Ось тоді води всім би вистачило. Але німецька піхота вже 22 червня панувала не тільки на фортах і всіх трьох передмостових укріпленнях - вона прорвалася і в цитадель. Великі і малі групи радянських бійців і командирів були ізольовані в різних частинах фортеці. Єдиної централізованої оборони не було. Були окремі осередки опору. Там, де була вода і набої, люди трималися довго. Але не всім пощастило. Якась група опинилася замкненою в підвалах зі снарядами. Але навіщо вони потрібні, якщо гармати знищені на відкритих майданчиках? Інша група відбивалася в казематах, перетворених на речовий склад. Тисячі пар чобіт і шинелей, тільки набоїв немає. Комусь пощастило потрапити у продовольчий склад. Їж скільки хочеш. Тільки води немає. Воду на складі не зберігали. Колодязь міг бути в сусідньому казематі. За стіною. Але стіни ж непробивні. Ось звідси і спрага.

І не могли великі інженери, які зводили перлину фортифікаційного мистецтва, припустити, що оборона першокласної фортеці з перших хвилин війни розсиплеться на окремі вогнища. Не могли царські інженери передбачити, що ворог