Читати книгу - "Житія Святих - Травень, Данило Туптало"

царя Манасії, сина Єзекії, від якого ж і постраждав. Як же і що пророкував, просторо його книга достатньо виявляє, з неї ж і життя його богоугодне відоме. Настільки ж добровгодний був Богові, що й бачити Його сподобився, як сидить на престолі високо і превознесено, навколо ж нього стоять шестикрилі серафими, що співають: "Свят, Свят, Господь Саваот, повне небо і земля слави Його". Коли ж те святий Ісая побачив, великого сповнився страху і сказав собі: "О окаянний я, як сподобився я, чоловік, що нечисті має уста і живе серед людей з нечистими устами, Господа Саваота бачити очима своїми?!" І спустився до нього один із серафимів, у руці мав вуглик гарячий, його ж кліщами взяв із вівтаря, торкнувся уст його і сказав: "Ось торкнувся до уст твоїх, і забере Господь беззаконня твоє, і гріхи твої очистить". Після цього чув Ісая святий Господа, що до нього говорив: "Кого пошлю і хто піде до людей?" І сказав Ісая: "Ось я, пошли мене, Господи".

 І послав його Господь до людей своїх — переконувати грішників до покаяння і майбутнє їм сповістити, тобто різні кари, якщо не покаються, милість і прощення, якщо навернуться до Бога з покаянням. Тому пророкував Ісая святий про речі різні, як-от про захоплення Галилеї і Самарії від асирійців, про нашестя Сенахерима на Юдею і про зруйнування багатьох країв і градів різними війнами. А найбільше пророкував про Христове від Пречистої Діви зачаття і Різдво задля визволення людського роду, каже-бо: "Ось Діва у лоні прийме, і народить Сина і наречуть ім'я Йому Еммануїл, що означає "з нами Бог". І знову: "Вийде паросток з кореня Єссея (тобто Пречиста Діва), і цвіт з нього процвіте (тобто Христос), і спочине на Ньому Дух Божий (що від Отця сходить і на Сині спочиває)". І знову: "Дитинча нам народилося, Сина нам дано, в Нього ж влада на плечах, і дадуть ім'я Йому: Великий Порадник, Ангел й инше". Про страсті Христові провістив: "Цей гріхи наші понесе і за нас болітиме, зранений буде за гріхи наші, і мучений через беззаконня наші, і раною Його ми всі зцілимося, як ягня на заколення ведеться, і як ягня перед тими, що стрижуть його, безголосий, так не розкриває уст своїх". І про хрест Христовий провіщає, кажучи: "Слава Ливанова до тебе (Єрусалиме) прийде в Кипарисі, і Певзі, і Кедрі разом, прославити місце святе Моє (говорить Господь) і місце ніг Моїх прославлю". Тоді про страшний другий Христовий прихід пророкує: "Ось Господь як вогонь прийде, і як буря зброя Його, віддати люттю помсти своєї і погроз у полум'ї вогненному, вогнем-бо Господнім осудиться ціла земля".

Жив же Ісая святий, нехтуючи світом. Хоч-бо і родич був царів юдейських і міг велике мати багатство і славу світу цього, проте всім тим нехтував задля Бога і перебував з богоугодною дружиною своєю у добровільній, убогості і смиренні, у повстримності ж великій і суворості тілесній. Одягом його було веретище волосяне на голому тілі — і задля смирення, і для умертвлення плоті, і приклад тим давав покаяння для людей грішних, і так смиренно молився за них до Бога. Якось нагий три дні ходив по Єрусалимі, не соромлячись стількох багатьох людей, не шануючи благородства свого. Це ж зробив за велінням Господнім. За царювання Єзекеїла, коли Саргон, який і Сенахерів, цар асирійський, прийшов на Юдею із силою важкою, а Єзекія ж із єрусалимцями уповав на допомогу єгипетську і етіопську — звикли-бо були юдеї від єгиптян і етіопців мати допомогу і покладатися на них, — тоді святий Ісая переконував царя і людей, щоб більше до Бога, ніж до людей, зверталися і у Вишнього просили і сподівалися від Нього допомоги, а не від тих, які й себе не можуть захистити: зблизилися-бо їхні зруйнування і загибель. І пророкував про єгипетську й етіопську загибель, яка скоро мала бути від того ж Сенахеріва, царя асирійського. Щоб відомішим було всім його пророцтво, нагий через цілий град пішов, було-бо до нього слово Господнє, що говорило: "Іди скинь веретище з чересл своїх, і з сандалів своїх визуйся, і ходи босий і нагий". І ходив так пророк три дні, словами розповідаючи і наготою своєю виявляючи те, що оголяться з допомоги єгипетської і етіопської юдеї, на яку марно сподіваються, і що таким чином єгиптян та етіопців у полон нагими вестимуть. Говорить-бо Господь: "Як же ходить Ісая, раб мій, нагий і босий, так відведе цар асирійський полонених єгипетських і етіопських, молодих і старих, нагих і босих, відкритий встид їх на осоромлення їх". Ще ж пророк тією наготою своєю творив прообраз наготи Христа, Господа нашого, на хресті на огляд всім оголеного, яку Він виявив волю перетерпіти за наготу Адамову, у раю після переступу заповіді Божої пізнану. Сповнилося ж скоро Ісаїне пророцтво про Єгипет і Етіопію, Санхерів-бо, асирійський цар, почувши, що Тіргака, цар етіопський, іде на них, помагаючи юдеям, обернувся проти нього і переміг його, повоював і полонив землю Єгипетську і Етіопську і знову на Юдею прийшов, воюючи і займаючи гради. І нахвалявся Єрусалим взяти й ображав Бога Вишнього через Рапсака, воєводу свого, його ж послав із силою великою на царя Єзекію.

Був же і чудотворцем великий Ісая святий, бо коли Єрусалим в облозі від иншоплемінних бідував, через те що закінчилася вода, він молитвою своєю (як же про те святий Єпіфаній і святий Доротей Тирський пишуть) джерело води з-під гори Сіонської вивів. І назване було джерело те Силоам, тобто послане, бо від Бога через пророкову молитву спраглим людям послане. Чудесне було те джерело: самим-бо лише юдеям виточувало воду, а для иншоплемінних сухим було.

Визволив же і град Єрусалим від облоги варварської пророк святий молитвою. Одної-бо ночі ангел Господній зійшов, убив з полку асирійського сто вісімдесят і п'ять тисяч, і, вставши зранку, знайшли велику кількість тіл мертвих, і вжахнувся Санхерів, і втік зі встидом з Єрусалиму, й оселився в Ніневії, де й убили його сини його.

Ще ж Ісая святий зцілив царя Єзекію від хвороби, якою розхворівся був до смерти, і сповістив йому від лиця Господнього, що через сльози його додається до років життя його літ п'ятнадцять. На знак правдивости того сонце вдень повернулося назад на десять ступнів, тобто на десять позначок, що на оролої, стінному годиннику. І був день той великий за подобою (проте не за рівністю)