Читати книгу - "Морок. Повірити у неможливе, Лія Тан"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Злата божеволіла від палких поцілунків. Відповідала на цю п’янку ніжність, і танула в руках Нестора, мов віск під полум’ям. Тепер вірила йому, і частково шкодувала за свою різкість спочатку, але ж вона не знала, а бурхлива уява вигадувала казна-що.
Обірвала поцілунок, й старалася заглянути у ці красиві очі, від погляду яких, зупинився світ і все інше переставало існувати. Та дрова у каміні вигоріли, в кімнаті панував морок, не бачила майже нічого. Лише відчувала його подих, тепло та ніжність. Вставши навшпиньки обхопила обличчя руками. Дрібними поцілунками покривала рідні риси, та шаленіла від цього. Зупинившись притулилася до його чола, і ледь торкаючись його вуст губами, прошепотіла.
— Тепер ти будеш, тільки мій. Я нікому тебе не віддам.
— Як я хотів щось схоже почути, моя мила, а ти ледь не тиждень поводишся мов снігова королева. — Зірвано прошепотів Романов, й владно схопивши потилицю дівчини жадібно впився в її вуста.
Тіло Злати враз опинилося в міцному полоні, тазом заснувало надто сильне бажання, віддатися йому. Відчувала він бажає цього не менше за неї. Контролювати себе не могла. Від цих доторків та цілунків палала з середини. Пальчики ніжно торкалися його ланцюжка на шиї, спускаючись додолу. Цілувала його, а руки перебралися на ґудзики сорочки, розстібаючи їх один за одним. Нестор вмить послабив обійми, не відразу зрозуміла, що відбувається як його руки вправно розстібнули замок блискавку на спині.
У лоні займалася пожежа, раптом нога чоловіка протислася між її ніг, а тіло опинилося міцно притиснутим до чоловічого торса. Всередині все стиснулося. Гарячі поцілунки лягали на її передпліччя. Злата знемагала від нестримного бажання віддатися Нестору. Відчути його владу над собою, і просто належати цьому чоловікові. Ледь висмикнула сорочку з його штанів та розстебнула останній ґудзик, на ній. Мало, що усвідомлювала, дурман дикого бажання захопив її у свій полон. Нестримно хотіла Нестора. Руки потягнулися до ременя на штанах.
Романов послабив хватку, й вмить стягнув сукню з неї. Злата теж хотіла стягнути з нього одяг, та він не дав їй цього зробити, вмить повернувши до себе спиною, приснув до сильного гарячого тіла.
— Як я скучив за тобою, моя шалена дівчинко. — Низьким голосом прохрипів чоловік.
Цей голос здавалося торкнувся кожної клітини її тіла, та відізвався спазмами у лоні. Гарячі поцілунки лягали за вушком, на шию змушуючи тіло мліти в його руках. «Це тортури!». Злата не могла більше їх терпіти. Хотіла повернутися в його обіймах та він не дав, лиш міцніше притиснув до себе. Відчувала його збуджену плоть, що злегка давила тіло, яке від цього інстинктивно подавалося вперед. Рука потягнулася до його плоті, лише встигла торкнутися через одяг, як Нестор зловив її руку, хрипко кинувши.
— Не так швидко, моя мила... — Гарячий подих обпалював вухо.
Тихий стогін зірвався з грудей дівчини, при темряві відчувала, як паморочиться в голові. Тілом несамовито блукав блуд, воно здригалося від бажання. Відчувала як промокла білизна, і лоно буквально пульсує.
— Несторе, будь ласка... — Ледь вимовила. — Я хочу...
— Злато! — Збуджено прохрипів чоловік їй на вухо. — Ти зводиш мене з розуму...
Гаряча рука чоловіка чуттєво пройшлася по пласкому животику, й опинилася в білизні Злати. Пальці відразу ковзнули між вологих гладких складок. Дівчина здригнулася й подалася їм на зустріч.
— М-м-м. — Прохрипів Нестор. — Моя гаряча, моя дівчинко...
Коліном змусив її розвести ноги ширше, притримуючи іншою рукою під грудьми. Один палець повільно проник між складок глибше та заховався в лоні. Злата скрикнула, подавшись тазом вперед. Рука Нестора з-під грудей перемістилася схопивши дівчину за шию. Гарячі поцілунки обпікали оксамитову шкіру. Злата божеволіла стискаючи в лоні його пальці, адже тепер їх було два. Кожен обережний поштовх наближав її до вершини насолоди. Серце вискакувало з грудей. В один момент все перестало існувати. Всередині Злати зірвався вулкан насолоди. Скрикнула притискаючи його руку до трикутника кохання, далі ловила насолоду та губами хапала гаряче повітря. Тіло покрилося вологою, а вона продовжувала рухатися, не могла насититися, цим коротким моментом насолоди.
— Ти фантастична, моя спекотна дівчинко... — Низьким збудженим тоном шепотів Нестор.
Пальці чоловіка обережно покинули гаряче лоно, яке ще пульсувало. Романов повільно повернув Злату обличчям до себе. Спрагло припав до її вуст. Руки блукали струнким тілом, стягуючи з неї білизну. Нарешті Златі теж вдалося стягнути з чоловіка піджак, а за ним сорочку. Нестор Обірвавши поцілунок розстебнув рукави сорочки, скинувши її цілком. Злата ж у цей час возилася з ременем на штанах, та звільнила його плоть від білизни. Ніжно рукою обхопила чималий орган, пестила його з гори в низ. Чоловік застогнав, поклавши широку руку, на її талію зірвано прохрипів.
— Я хочу відчути ніжність твоїх вуст, моя дівчинко...
Злата зрозуміла, його натяк, та не встигла поворухнутися, як він притиснув її до себе.
— Ходімо на диван.
Голос чоловіка такий владний скидався на наказ. Від цього по тілу поповзли мурахи. Злата обожнювала задовольняти Нестора такими іграми.
Нестор буквально переступив через свій одяг, й повів дівчину до дивана. Злата розмістилася між його широко розведених ніг. Ніжно руками пройшлася по ногах чоловіка від колін до того місця, де розходилися ноги. Одна рука обхопила плоть інша обережно торкнулася мошонки. Відчула як чоловік здригнувся від її доторків. Вуста надто ніжно торкнулися розбухлої головки органа, облизнувши її. Язик пройшовся по плоті згори в низ та навпаки. Плоть пульсувала, хрипкі стогони, зривалися з грудей чоловіка.
Злата обхопивши збуджений орган чоловіка вустами захопила його до середини, й почала рухатись. Відчула як рука Нестора обхопила її потилицю надавивши в низ, та змушуючи її захоплювати плоть більше, задавши ритм. Легкий дискомфорт швидко минув. Нестор подавався тазом вперед, але діяв обережно. Від його власності, відчула ще більше вологи у себе по між ніг. Чоловік забрав волосся з її обличчя, та відпустив потилицю. Злата відпустила плоть, жадібно ковтаючи повітря.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Морок. Повірити у неможливе, Лія Тан», після закриття браузера.