Читати книгу - "Стів Джобс"

— Він покликав мене для того, щоби зірватися на мені, - розповідає Ґейтс. - Я приїхав до Купертіно як представник команди. І сказав йому: «Ми створюємо Windows. Наша компанія робить ставку на графічні інтерфейси».

їхня зустріч відбулася в Джобсовій конференц-залі. Там зібралося з десяток працівників Apple, які з нетерпінням чекали, як їхній бос накинеться на Ґейтса. Джобс не розчарував своїх васалів. «Ти нас обкрадаєш! — кричав він. — Я довіряв тобі, а ти крадеш у нас!» ґерцфельд пригадує, як Ґейтс просто спокійно сидів і дивився Стівові в очі перед тим, як відбити атаку своїм співучим голосом, промовивши нині класичну ремарку: «Стіве, я думаю, існує більше, ніж одна точка зору. Ми обоє мали цього багатого сусіда на ім’я «Ксерокс». Я ввірвався в його будинок, щоби вкрасти телевізор, але з’ясувалося, що його вже поцупив ти».

Дводенний візит ґейтса змусив Джобса вихлюпнути повний спектр емоційних і маніпулятивних засобів. Симбіоз Apple - Microsoft став обережним — обидві сторони кружляли в небезпечному танку, знаючи, що удар будь-кого з них спровокує проблеми для обох таборів. Після з’ясування стосунків у конференц-залі Ґейтс мовчки дав Джобсу демо-запис, який демонстрував, що саме запланували у Microsoft.

— Стів просто не знав, що відповісти, — пригадує Ґейтс. — Він міг знову сказати, що це щось там порушує, але він вибрав фразу «Ой, ну це справді лайно».

Ґейтсу вдалося принаймні трохи заспокоїти Джобса:

— Я підтакнув: «Ага, це лайно».

Джобс відповів новим витком емоцій.

— Під час зустрічі він був брутальнішим, ніж будь-коли, - розповідає Ґейтс. — Моментами здавалося, що він зараз розплачеться, типу: «Ну, дай мені шанс вирулити з ситуації».

ґейтс у відповідь зберігав олімпійський спокій; «Коли вибухають пристрасті інших, я не піддаюся емоціям».

Джобс запропонував прогулятися. Зазвичай він так робив, коли передчував дуже серйозну розмову. Вони блукали вулицями Купертіно, дійшли до коледжу Де Анца, повернули, віцобідали і знову блукали.

- Прогулянки - не мій стиль керівництва, - зізнається Ґейтс. -Він намагався мене переконати, мовляв, ну, добре, добре, але постарайся, шоби ваша робота була не дуже схожа на нашу.

Але пізніше з’ясувалося, шо Microsoft ш міг випустити Windows 1.0 у продаж до осені 1985-го. І навіть тоді програма була далека від досконалості. їй бракувало елегантності інтерфейсу Macintosh, а вікна вишиковувалися, наче тротуарна плитка, замість того шоби магічним чином частково перекривати одне одного, як задумав Біші Еткінсон. Критики висміяли програму, а користувачі її просто відкинули. Тим не менше, як це переважно і траплялося з продукцією Microsoft, наполегливість розробників зробила своє; Windows став кращим і почав домінувати.

Джобс так і не подолав свого гніву.

- Вони нас просто обчистили, і все тому, що Ґейтс не має совісті, — через тридцять років зізнався мені Джобс.

Коли ця фраза докотилася до Ґейтса, той відповів;

— Якщо він справді так думає, то він точно досягнув свого ефекту викривленої реальності.

Юридично Ґейтс мав рацію. Зрештою, з роками це було доведено в судах. Практично Джобс теж мав рацію. Адже хоча Apple І наробив галасу з приводу того, що має право використати те, що побачив у «Ксерокс PARC», проте стало очевидно: інші компанії рано чи пізно теж розробляли б схожі графічні інтерфейси. В Apple проковтнули гірку пілюлю; виявилося, що «вигляд і чуття» дизайну комп’ютерного інтерфейса - штука, яку важко захистити...

У той же час можна було зрозуміти занепокоєність Джобса. Apple мала геніальний дизайн, інноваційність, оригінальність, елегантність у виконанні. Але незважаючи на те, що Microsoft випустила непродумано розтиражовану серію продукції, вона все одно виграла війну операційних систем. Це оголило правду про естетику; найкращий і найінноваційніший продукт не завжди виграє. Десять років по тому цей труїзм змусив Джобса дати волю бурхливим тирадам - трохи зарозуміло й надміру, але частка правди в тому була.

— Єдина проблема Microsoft поштш в тому, що в них немає смаку. Абсолютно немає смаку, — сказав він. — І це неабищо. Вони не вигадують нічого оригінального, вони не вносять культури в те, що продукують...

ІКАРУС

Те, що піднімається...

Високо літати

Запуск Macintosh у січні 1984 року підняв Джобса до ще вищих орбіт зірковості, і це було очевидним під час його подорожі по Мангеттену. Він пішов на вечірку, яку Йоко Оно організовувала для свого сина Шона Леннона, і подарував дев’ятирічному хлопчику Macintosh. Малий надзвичайно захопився машиною. Митці Енді Ворхол і Кіт Геринг також були там, і вони були настільки зачаровані тим, що вони можуть створити за допомогою комп’ютера, що світ сучасного мистецтва ледь не опинився під загрозою.

- Я намалював коло, - гордо викрикнув Ворхол, користуючись QuickDraw.

Ворхол наполіг, щоби Джобс показав комп’ютер Міку Джаґґеру. І коли Джобс приїхав до будинку рок-зірки, Джаггер виглядав здивованим. Він майже нічого не чув про Джобса.

— Я думаю, він був під дією наркотиків, — пізніше говорив Джобс своїй команді. — Ну або він просто божевільний.

Дочка Джаґгера - Джейд, одразу підійшла до комп’ютера і почала малювати у MacPaint, і Джобс натомість дав машину їй.

Джобс купив дворівневу квартиру на найвищому поверсі, яку він покаже Скаллі у Сан-Ремо на західній частині Центрального парку на Мангеттені. Він винайняв Джеймса Фріда з фірми М. Реі, аби той зробив ремонт, однак так ніколи туди і не переїхав. (Пізніше він продасть її Боно за 15 мільйонів доларів.) Він також придбав особняк із чотирнадцятьма спальнями в іспанському колоніальному стилі у Вудсайді — пагорбах над Пало-Альто. Особняк був збудований мідним бароном, і Джобс переїхав туди, але поки не завершив його умебльовувати.

у Apple його статус поновився. Замість того щоби шукати шляхи зменшення Джобсової авторитарності, Скаллі дав йому більше обов’язків: тепер підрозділи виробництва Lisa і Macintosh були об’єднані, й Джобс керував ними обома. Він високо літав, та це не робило його поступливішим. Натомість Стів показав свою брутальну чесність, коли стояв перед обома командами — Lisa і Macintosh,

— пояснюючи, як вони об’єднуватимуться. Лідери Macintosh отримають