Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

       Це свідчило про те, що вона відвідувала планету, судячи зі стану нанітів, розпад яких загальмувався холодом, його ввели їй близько трьох місяців тому. Крім цього, деякі імпланти говорили про те, що вона не була простою людиною.

        Імплант на швидкість реакції плюс сто одиниць, на силу плюс сто одиниць. Був ще й імплант на інтелект на тих же самих сто одиниць. Крім імплантів, під'єднаних до нейромережі, у неї стояв ще "Панцир 1000", крута розробка технократів проти різних типів паралізаторів. Тільки імпланти коштували не менше ніж кілька мільйонів, але ж у неї ще стояла універсальна нейромережа сьомого покоління, ще близько восьмисот тисяч.

           Ой не проста дівчина мені в морозилці для м'яса попалася. У простих людей не може бути таких речей, ті ж імпланти плюс сто у вільному продажі не знайти ніде, окрім як у Центральних світах, у наших краях їх знайти можна лише на чорному ринку. 

           Щось мені здається, постраждала вона на планеті не просто так. Її вбили і постаралися позбутися тіла, запхавши в контейнер, який потрапив мені на корабель.  У цей момент медична капсула повідомила, що під час розчинення комбінезона дівчини натрапила на медичну аптечку сьомого покоління і запитувала, що з нею робити. 

         Віддавши команду доставити аптечку мені, я почекав п'ять хвилин, поки капсула викине її. За цей час я знайшов у базах медтехніка інформацію про аптечки, щоб освіжити знання з цього питання.

         Підключившись до блоку пам'яті за допомогою коду медпрацівника, я отримав доступ до медичної карти дівчини, а також до списку проведених аптечкою операцій.

        Ось тепер ставало зрозумілим, чому вона вижила, аптечка була обладнана псевдоштуіном з новітнім медичним програмним забезпеченням. Завдяки цьому аптечка сама прийняла рішення синтезувати холодо протектори, для того, щоб вижити в негативному середовищі, а також направила медичні наніти на усунення кровотечі в місці поранення. 

       Це було незвично, стандартна аптечка кинула б усі сили на усунення наслідків поранення, а ось ця, проаналізувавши всі дані, дійшла висновку, що треба рятувати насамперед від холоду.

         Треба буде і собі прикупити аптечки цієї моделі.  Можливо, колись такі й знадобляться мені.  До виходу з гіпера залишалося ще десять годин. До того як я зможу допитати зайця, залишалося ще п'ять годин, а оскільки останню добу я не спав, а займався пошуком незрозумілих ментальних сплесків, я встиг трохи втомитися.

        Тому можна було подрімати в медичній капсулі кілька годин.  Одна година сну в медичній капсулі заміняла приблизно близько чотирьох годин звичайного сну, так що до моменту, коли можна буде дізнатися подробиці з життя зайця на моєму борту, я можу повноцінно виспатися.

         Через чотири з половиною години я встав із капсули, повний сил і готовий до нового робочого дня.  Мій відновлювальний сон у капсулі витратив одну соту відсотка медичного картриджа, тож можна було спати в капсулі без побоювань безглуздої витрати картриджів.

        За час сну на борту корабля нічого не змінилося. Штуін скинув мені звіт і, крім просторових координат, що поступово змінюються, нічого нового у звіті не було.

      Повернувши голову на другу капсулу, я побачив повністю голу дівчину, позбавлену більшої частини шкіри та всіх кінцівок. Виявилося, за минулий час наніти в медичній капсулі розчинили повністю всі змертвілі тканини організму. 

        Гадаю, у такому стані вона без капсули не протягне і кількох десятків секунд на повітрі, причому це будуть вельми болісні останні секунди в житті. Чесно кажучи, я думав, що дивитися на живе серце, яке б'ється, мені буде огидно, але за фактом я нічого особливого не відчував, дивлячись на цей шматок м'яса.

       Давши спокій дівчину, я попрямував до їдальні поснідати й тільки після сніданку я приступлю до роботи зі свідомістю дівчини. За минулий час сила випромінювання її ментального тіла збільшилася в сорок три рази, але все одно поки що воно було разів у п'ять слабкіше, ніж у звичайної людини.

        Дуже вчасно я її знайшов, гадаю, якби я знайшов її на десяток годин пізніше, то навіть якби тіло і вижило, то свідомість розпалася б. А так були шанси на повноцінне відновлення.

        —  Штуін, мені омлет із беконом і апельсиновий фреш,- звернувся я до Іскіна, тільки-но зайшов у їдальню.

        —  Готово, капітане,- відповів він мені вже за п'ять секунд, які йому знадобилися для синтезу мого замовлення і доставлення його дроїдом від синтезатора на стіл.

        —  Який ти в мене турботливий,- усміхнувся я. - Підготуй документи для реєстрації на Родреноні.  Якщо ми одразу зареєструємося, то перевірка муситиме проходити відомством родича Арліса, як місця, де розташований мій дім. - не знаю, для чого пояснив я штуіну, цей штуін був позбавлений особистості, на відміну від Залізяки. 

         Після сніданку я попрямував назад у медичний відсік. Перевіривши ще раз стан єдиної пацієнтки відсіку, я прийняв рішення починати. Зосередившись на ментальному тілі дівчини, я простягнув щуп до нього для пошуку дірок у природному захисті.

         А таких через передсмертний стан було дуже багато. Мені навіть не довелося зламувати захист, він просто не встиг відновитися за минулий час і ряснів просто величезними дірками.

       У свідомості дівчини я відразу почав пошук її імені та прізвища. І ось тут у мене з'явилася перша складність, у дівчини було більше десятка імен, які вона вважала своїми, і ще близько півсотні, які використовували інші, щоб звертатися до неї.

       Трохи заглибившись у часову лінію, мені вдалося дістатися до її дитинства. У десять років вона своїм ім'ям вважала лише одне Галісія Маброт.  Заглиблюватися далі в дитинство я не став, натомість вирішив перевірити моменти життя, забарвлені максимально сильно емоціями.

      Першим таким спогадом виявилася смерть. Тут я міг лише пожаліти тоді ще дівчинку. Вона жила на молодій і незалежній колонії у фронтирі й була щаслива до того моменту, як на їхню ферму напали пірати.