Читати книгу - "Величне дитя піднебесної, Олександра Спаська"

Згадуючи церемоніальний процес становлення Ліама, ніби зачарована, вона підійшла до одного із найстарших жителів, якого побачила перед собою та стала перед ним на коліно. Неочікувано для себе та для всіх довкола, велична поклонила голову перед старцем та протягнула йому ліву руку, аби в його обличчі перейняти трон, який в усі часи насправді належав народу.

Люди з цікавістю наглядали за цим дійством, стараючись не порушити важливий момент, а сивобородий, немовби читаючи її думки, не проронивши ні слова, зробив те саме, опустившись перед величною на коліна. Його зморщина від старості ліва рука, потяглася до дівчини, згодом з’єднавшись в рукостисканні, а після, хриплий голос проговорив слова, які добре знали усі, але промовляли лише обрані, у момент переходу влади від одного правителя до іншого, засвідчуючи його право по крові.

- Запалає зірка новим вогнем, породивши дитя піднебесної, - почула Даару Адель та різко розправила величезні крила, від краси та величі яких, люди затамували подих.

Неймовірне відчуття пройшлося тілом, ніби тисячі іскор в середині запалали в одну мить, а становлення правителя, набуло для неї нового значення. Неочікувана церемонія похрещення народом, була закінчена, і тепер, як сказав до цього Кірк, Даару Адель могла піднятися з колін та зайти в алькасар, як повноправна правителька Овірії, підтримана своїм народом. І не важливо було, що про це скажуть міністри, бо зараз, впевненості у неї було у десятки разів більше, аніж до цього.