Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Випадкова наречена, Поліна Креп 📚 - Українською

Читати книгу - "Випадкова наречена, Поліна Креп"

2 023
0
29.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Випадкова наречена" автора Поліна Креп. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 68 69 70 ... 97
Перейти на сторінку:

Копирсаємося, від'єднуючи трубки і перекушуючи проводки. Повезло, що Паша видав інструмент.

Мене підтрушує. Не збрехав Нік – човен у повній готовності: спущений на воду, заправлений. Ще кілька хвилин тому біля нього крутилися двоє з охорони. Тепер відпочивають у затінку.

– А ти нівроку, – киває на них Макс. – Техніку підтримуєш.

– Я теж вражений, що ти знаєш інші прийоми, не лише вертухи, – підколюю я.

– Не забув ще нашу бійку? Пробач. Я ж не знав, що ти теж запав на мою Ліну. Я б вигадав щось інше тоді.

– Ти здогадався?

– У переході бачив. Ти ж до неї не по-хуліганські поліз, а з почуттями. Через те мені вежу тоді й знесло.

– Так помітно було?

– Авжеж! Я потім, знаєш, як ревнував? Ледве не посварилися через тебе.

– Хм… Я з Аліною зустрічався днями.

– Вона розповідала.

– Зараз не ревнуєш?

– Пф-ф… Ні. Ти б бачив себе з Олею. Я одразу помітив, що то твоя жінка, коли ви приїжджали. Та й зараз ти за неї так хвилюєшся… – береться за мобілу, морщить лоба.

– Що там, Максе? Наші?

– Нє, то інше, – відвертається, смикає плечима, поглядаючи на мене.

– Щось вони довго, – перевіряю свій телефон.

– Та вивели вже, мабуть твою малу, бо тихо було.

Вдивляюсь у карту, збільшую.

Що відбувається? Оля йде сюди. Навіщо?

Я ж сказав Марині відвезти її звідси одразу. Сто відсотків у кошеняти зараз нерви підпеклися. Через мене вона в цю колотнечу втрапила. Невідомо, як буде на мене реагувати в стресі. Заспокоїлась би, відпочила, а потім побалакали б у спокійній обстановці.

Але все іде не за планом, і мені тривожно. А може, наші хлопці не впоралися? Тоді нам рано розслаблятися. 

– Максе, сховайся поки що. Побачимо, що діється.

– Ага.

Він кидається до кущів, під якими спочивають охоронці, затягує їх глибше у зарості.

Тримаючи телефон у руці, швидко спускаюся під пристань. Глибоко тут, дно не відчуваю. Вода холодна. Однією рукою тримаюся за стовпчик. Тінь падає під прямими променями, приховуючи мене.

Синя точка наближається. Чую чоловічий голос – Оля не сама.

1 ... 68 69 70 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Випадкова наречена, Поліна Креп», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Випадкова наречена, Поліна Креп"