Читати книгу - "По секрету твоя, Рошаль Шантьє"

Вранці прокидаюся від дзвінка.

— Доброго ранку, моя солодка. Яке ти спала? — голос, ще хрипкий спросоння, але в мене від нього мурашки.

— Прекрасно, — говорю, і розумію, що це правда. — Думаю про сьогоднішній день.

"І думала про своє життя вночі" — додаю подумки. Адже допомогло. Певно, відпустити думки, дозволивши думати навіть про самі недозволені речі — іноді дуже добре.

— Нервуєш? — Запитує Марк, маючи на увазі сьогоднішню конференцію.

— Поки що ні, але думаю, скоро почну. А ще я думаю про вчорашній вечір, — говорю з дурною посмішкою на обличчі.

— Тобі подобається твої думки?

— Дуже подобаються, — сміюся, закушуючи губу.

— А мені подобаєшся ти. Зустрінемось внизу? Поснідаємо.

— Так, за п'ятнадцять хвилин, — видихаю і мовчу. Слухаю його дихання.

— Я чекатиму, Вишенька.

«А мені подобаєшся ти»

Окрилена, схоплююся з ліжка і біжу у ванну.

«А мені подобаєшся ти»

Швиденько намилю тіло і змиваю.

«А мені подобаєшся ти»

Видавлюю зубну пасту на щітку, вмиваю обличчя.

«А мені подобаєшся ти»

Натягую джинси та блузу з гарними шифоновими рукавами, на ноги чорні лофери.

І весь цей час у моїй голові звучить єдина, сказана моїм коханим із хрипотою голосом: «А мені подобаєшся ти».

Закохана дуринда?

Однозначно так. І ця дуринда йому подобається.

Вітаю,
Цей розділ маленький, завтра обіцяю виправитися)
А в нас уже фінальна пряма! Ми потихеньку рухаємось до фіналу, а я пишу в стіл одразу кілька нових книг. Сподіваюся, чекаєте)
Ваша Рошаль♡