Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Потраплянка на заміну, Літа Най 📚 - Українською

Читати книгу - "Потраплянка на заміну, Літа Най"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Потраплянка на заміну" автора Літа Най. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 107
Перейти на сторінку:
Розділ 3. Вперед до райдужного майбутнього

У якийсь момент у голові прояснилося достатньо, щоб там сформувалася одна ясна думка, точніше слово: «Пити». Моє тіло горіло зсередини і здавалося ніякою водою це полум'я не загасити, але бажання доторкнутися до рятівної рідини не меншало. Я спробувала розплющити очі, але все так пливло, що я нічого не бачила. Замість цього я несподівано почула голос. Він лунав немов із моєї підсвідомості, але не належав мені.

«Вставай», – вимовив він твердо.

Мені й хотілося підкоритися, але сил піднятися з ліжка не було. Здаватися я не збиралася, тому просто скотилася до краю і зісковзнула на підлогу.

«Уперед», – почула нову вказівку.

Нічого не бачачи, довелося довіритися невідомому голосу в голові. Я поповзла вперед, не в змозі встати на ноги. Через кілька хвилин, які відповідали парі метрів, надійшла ще одна інструкція: «Лівіше».

Невдовзі мої страждання були винагороджені, і під своїм тілом я відчула тверду підлогу замість пухнастого килима.

«Молодець. Тепер праворуч».

Повернулася всім тілом у зазначеному напрямку і пошарила руками по підлозі – нічого. Змусила себе підняти руки. Трохи, ще трохи і нарешті пальці вхопилися за холодний камінь. Господи, нехай це буде раковина. Спираючись на гладкий матеріал, я насилу підтягнулася і усім тулубом вляглася на тверду нерівну поверхню. Провела рукою, але, на жаль, не намацала нічого схожого на кран.

Я видала хрипкий стогін розчарування. Мої сили майже закінчилися – я готова була знову провалитися в безпам'ятство. Якраз в цей момент мені на голову полилася крижана вода. За будь-яких інших обставин я б закричала й спробувала б відсторонитися, але зараз це здалося вищим блаженством. Я підставляла шию, набирала воду в руки й умивала обличчя, а головне – пила. Жадібно, багато і довго. На жаль, вода не повертала сили, лише злегка заглушала жар і біль у тілі. Тож коли останні резерви вичерпалися, я опустилася просто на холодну підлогу ванної й знепритомніла.

Наступне пробудження було більш чітким. Я відчула, як сонячне світло б'є мені в очі. Відвернулася, скривившись від болю і раптом згадала, де знаходжуся і що зі мною сталося за останні дні. Це змусило прокинутися.

Все ще не розплющуючи очей, я підвелася, знову спираючись на раковину. Спробувала знайти кран, але, як і минулого разу, поверхня була гладенькою, без будь-яких важелів чи кнопок.

– Можна мені водички, – мій голос звучав настільки хрипло, що навіть сама не зрозуміла ні слова.

Згодна, просити у простору було нерозумно, тому я дуже здивувалася, коли мені відповіли.

«На здоров'я».

Мені здалося чи це прозвучало глузливо? За секунду мені вже стало байдуже, бо звідкись зверху полилася вода, і цього мені було достатньо.

Трохи збадьорившись від «водних процедур», я нарешті набралася сил і розплющила очі. Знадобився якийсь час, щоб зір прийшов у норму. Після цього я змогла розгледіти ванну кімнату, в якій перебувала, і заразом себе в невеликому дзеркалі.

– О, господи! – вигукнула я, навіть голос прорізався.

«Правильно говорити: «О, хранителю». У цьому світі немає Бога», – уїдливо прозвучало в думках.

Я навіть розгубилася від такої заяви. І взагалі хто це говорить у моїй голові? Це що побічний ефект від закляття? Типу спеціальна пропозиція: повертаєш незайманість – роздвоєння особистості отримуєш у подарунок.

«Я не роздвоєння особистості», – ображено протягнув голос.

– Гаразд, – великодушно погодилася я. – Тоді шизофренія.

«Я твій дух-хранитель», – нехай я не бачила свого співрозмовника, але прозвучало це з такою гордістю, що я уявила, як він здійняв підборіддя.

– Дух-хранитель кажеш, – зацікавлено протягнула я. – Один із тих дванадцяти?

«Ага».

– Тоді покажися, – нетерпляче зажадала я, пройшовши назад у кімнату й вмощуючись на ліжку. – Я готова. Бачиш, навіть сіла.

Кілька секунд нічого не відбувалося, і я вже збиралася поквапити особливо сором'язливих, але тут простір переді мною завібрував, і повільно проявився силует... кота. Серйозно?

– Е ні, – підняла я руки. – Це вже було. Кажи чесно, ти родич Бальтимора, і ви вирішили наді мною пожартувати.

– Нічий я не родич. Я дух-хранитель роду. Точніше конкретно твій дух-хранитель.

– А є різниця?

– Так. Знання хранителів не можуть повною мірою належати людині, тому в кожного еміра є свій дух-хранитель. Він народжується разом із новим членом роду і є частинкою душі людини та частинкою самого хранителя. Ось я створений з твоєї сутності, тому опікуюся тільки тобою. А Бальтимор – це хранитель короля Ігеліуса.

– Але ж ви обидва наділені частиною одного й того самого хранителя.

– Навіть від одного хранителя ми отримуємо різну кількість дару. І це вже залежить саме від еміра, тобто тебе. Що більше ти гідна магії роду, то більше сили і знань буде в моєму розпорядженні, а отже, і в твоєму.

– Фух, – зітхнула я, – як усе складно. Краще скажи, як тебе звати.

– У мене немає імені. Ти маєш його дати.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 6 7 8 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Потраплянка на заміну, Літа Най», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Потраплянка на заміну, Літа Най"