Читати книгу - "Зоряна мандрівка, Неда Неждана"

(Сідає зажурений.) Мене і мама вчила, і тато вчив, і бабуся — все одно не виходить.

БІЛИЙ КЛОУН. Так а ти що, ще маленький?

ДРАКОНЧИК. Маленький. Ми, дракони, навіть коли маленькі, то все одно трішки великі.

РУДИЙ КЛОУН. А ти хоч умієш битися?

ДРАКОНЧИК. Не вмію. І вогонь пускати не вмію, і битися не вмію. І взагалі я додому хочу, до мами... (Плаче.)

Пісня Дракончика

1. І сонце не світле,

І нічка не темна.

У цілому світі

Усе надаремне.

Приспів:

Ні сонцю, ні літу

Не зможу радіти,

Допоки із нами

Не буде знов мами,

І мами, і тата,

Не буду я грати

(далі в 2 і 3: гуляти, співати)

2. І торт не смакує,

пісні невеселі.

Я знову сумую,

Бо втратив оселю.

Приспів.

3. Як страшно і гірко

заблуканим стати.

Згубив через зірку

І мама, і тата.

Приспів.

БІЛИЙ КЛОУН. Зачекай, так ти що, загубився? (Всі обступають Дракончика).

ДРАКОНЧИК. Так, загубився.

РУДИЙ КЛОУН. Не побивайся ти так. Розкажи, що з тобою трапилося?

БІЛИЙ КЛОУН. Не плач, може, ми тобі допоможемо.

ДРАКОНЧИК (схлипуючи). Просто я хотів подивитися, як будуть запалювати нову зірку, висунув голову і упав. А потім мене поніс космічний вихор ось на цю планету. А я хочу повернутися назад – я ж сузір'я Дракона. А для цього треба нарахувати тисяча триста двадцять першу зірочку на північний захід від Полярної зірки. Мама казала, що там починається моя голова, а на тисяча двісті п'ятдесят першій – закінчується хвіст. Ось я рахував-рахував, а тепер збився. (Плаче ще більше.) І як я тепер доберуся до свого сузір'я Дракона?

БІЛИЙ КЛОУН. Ми тобі допоможемо.

РУДИЙ КЛОУН. Звичайно, ми знаємо, як дізнатися про дорогу, і тобі покажемо.

ДРАКОНЧИК. Правда, ви не обманюєте?

БІЛИЙ КЛОУН. Ось дивися, зараз сузір'я покажуть нам шлях.

Запалюється зоряний шлях.

ДРАКОНЧИК. Ух ти! Чудово! А ви мене не проведете? Ви не бійтеся, я вас не буду їсти, чесно. Так я і не вмію, це я так, зумисно казав, щоб ви злякалися.

БІЛИЙ КЛОУН. Ми б із радістю, але не можемо.

РУДИЙ КЛОУН. З Феєю і Феїнкою трапилася біда. Страшні монстри заразили їх космічним грипом з такою високою температурою, що вони можуть розтанути!

ДРАКОНЧИК. Цього ніяк не можна допустити!

БІЛИЙ КЛОУН. А щоб вилікувати їх, нам потрібна Чарівна Квітка, яка росте на цій планеті.

ДРАКОНЧИК. Така велика і барвиста?

РУДИЙ КЛОУН. Ти знаєш, де росте ця квітка?

ДРАКОНЧИК. Я не певен, що це вона, але тут тільки одна така квітка.

РУДИЙ КЛОУН. Тоді проведи нас туди, Дракончику.

БІЛИЙ КЛОУН. Стривайте, якщо ми не кричали, а Дракончик чув крик, то можливо, це були космічні моснстри, а вони можуть її зірвати. Скоріше туди! Поки ще не пізно!

ДРАКОНЧИК. За мною!

Показує шлях, вони біжать до галявини з квіточкою, на якій з іншого боку з'являються монстри, зав'язується бійка між клоунами та монстрами, Дракончик стоїть осторонь і намагається дихнути вогнем, нарешті йому це вдається.

ДРАКОНЧИК. Ура! Ура! Вдалося! (Всі обертаються і зупиняються.) Ну, тепер я вам покажу, як Фей кривдити! (Насувається на Монстрів, дихаючи вогнем, вони від страху задкують.)

ГОЛОВАТИЙ. Слухай мою команду! Відступаємо назад!

СПРИТНИЙ. Ой, печеться!

МОЦНИЙ. Нам і так жарко, нас не треба підігрівати! (Забігають до печери, Дракончик стає на її сторожі.) 

РУДИЙ КЛОУН. Ура! Наші перемогли!

БІЛИЙ КЛОУН. Милий, милий Дракончику, який же ти молодець!

РУДИЙ КЛОУН. Що б ми без тебе робили?!

ДРАКОНЧИК. Я старався. Сам не знаю, як це у мене вийшло.

БІЛИЙ КЛОУН. Скоріше, до квітки!

РУДИЙ КЛОУН. Яка вона прекрасна!

Зривають квітку і обережно несуть її.

БІЛИЙ КЛОУН. Тепер скоріше до Феї.

РУДИЙ КЛОУН. Так, але що робити з монстрами?

БІЛИЙ КЛОУН. Не знаю, може залишити їх у цій печері?

З печери вибігають Монстри.

ГОЛОВАТИЙ. Ой. Ні, ми не хочемо до печери!

МОЦНИЙ. Еге ж.

СПРИТНИЙ. Точно.

ГОЛОВАТИЙ. Ми теж хочемо подивитися на зірочку…

БІЛИЙ КЛОУН. Ви наробили стільки лиха!

РУДИЙ КЛОУН. Через вас усі так натерпілися! А Зоряна Фея і її учениця могли загинути.

ГОЛОВАТИЙ. Справді? Це на нас найшло затемнення розуму. Шкідливо ввесь час сидіти в чорній дірі, тоді тебе починають обсідати чорні думки.

СПРИТНИЙ. А тепер мені хочеться світла. Хай і над нашим барлогом засяє зірочка, правда, Моцний? Я поки за квіткою ганявся, то вже звик до світла…

ГОЛОВАТИЙ. А я просто порядок люблю, без шуму і гамору.

БІЛИЙ КЛОУН. Порядок любите? Оце ідея. Я, здається, знаю одне заняття, щоб вам нудно не було. (Заходить за сцену і виносить мітли.) Ось, тримайте — будете прибирати космічне сміття.

СПРИТНИЙ. Що, все, з усього космосу?

МОЦНИЙ. Ого-го-го-го?!

РУДИЙ КЛОУН. Все.

СПРИТНИЙ. Так його ж там стільки... Жах!

ГОЛОВАТИЙ. Ну, ні, все ми не згодні. (Дракончик знов дихнув вогнем.) Ну, добре, згодні. Але не все.

ДРАКОНЧИК. Ну, тоді хоча б у нашій галактиці.

ГОЛОВАТИЙ. У цілій галактиці... (Дракончик приготувався "дихати".) Спробуємо. Так, слухай мою команду! За мітли і вперед — до підкорення космічного сміття готуйсь!

Монстри відлітають.

БІЛИЙ КЛОУН. А ми поспішаємо до Феї і Феїнки.

РУДИЙ КЛОУН. Рушаймо. А ти, Дракончику, доберешся до своєї планети?

ДРАКОНЧИК. Тепер я майже дорослий! Адже я вмію дихати вогнем і тепер нічого не боюсь! Навіть космічних монстрів!

БІЛИЙ КЛОУН. Молодець, Дракончику. Пам'ятай, тепер на Землі у тебе є вірні друзі.

РУДИЙ КЛОУН. Авжеж. До зустрічі, Дракончику.

ДРАКОНЧИК. Бувайте, любі клоуни, передавайте вітання Феї, Феїнці і всім, всім, всім…

Висвітлюється зоряний шлях, Дракончик і Клоуни розбігаються в різні сторони, чути шум польоту.

ЕПІЛОГ

Світло і сцена змінюються, це знову стартовий майданчик. Клоуни повертаються разом із здоровими Феєю та Феїнкою.

ФЕЯ. Вітаю вас знову. Нарешті ми розпочинаємо наше свято. Клоуни нам такі ліки дістали — всю хворобу, як рукою зняло. Правда, Феїнко?

ФЕЇНКА. Правда-правда, просто чудові ліки, казкові.

ФЕЯ. І про вашу допомогу, діти, знаю. Все мені оповіли клоуни про свої пригоди і про підступи Монстрів.

ФЕЇНКА. Якби не ви, навіть не знаю, що б ми робили! Треба приймати вас до чаклунської школи!

БІЛИЙ КЛОУН. І сузір'ям треба подякувати. Вони теж чекають на нову зірку.

ФЕЯ. Дякуємо вам усім від усієї душі. Тепер усюди: і на землі, і на небі буде веселе свято! (До залу.) І пам'ятайте: якщо є віра в перемогу і справжня дружба, то ніякі перешкоди, ніякі злі підступи, навіть найстрашніших космічних Монстрів вам не страшні.

БІЛИЙ КЛОУН. А вони вже й не страшні зовсім.

РУДИЙ КЛОУН. Ні крапельки! (З'являються Монстри.)

ГОЛОВАТИЙ. І нас візьміть, а то нам сумно без свята!

СПРИТНИЙ. Ми вже все прибрали.

МОЦНИЙ. Чистота – то страшна сила!

ФЕЯ (до залу). Ну то як, пробачимо їх на перший раз?

ФЕЇНКА. Нехай у всіх буде свято!

МОНСТРИ: Ур-ра-а-а-а!

ГОЛОВАТИЙ. Посвяткуємо хоч раз по-людськи!

СПРИТНИЙ. А монстри що, не люди?!

ФЕЯ. Нам час у дорогу, друзі мої. Запалювати зірку. А ви подумайте, які бажання загадувати. Якщо вони добрі і справедливі, то обов'язково збудуться.

ФЕЇНКА. Адже свято не скінчилося, воно ще тільки починається!

Чути звук запуску, рахунок, запалюється зірка. Фінальна пісня, загальні веселощі.

Фінальна пісня

1.Коли у небі в час нічний (Феї)

Злітає зірка ввись,

Згадай свої чарівні сни,

Щоб у житті збулись.

2. Запалить зірку небосхил. (Сузір'я)

Засяє світлом край.

Літати можна і без крил –

Бажання загадай.

3. Побачиш зірку чарівну – (Мешканці планет)

І всім нещастям край.

Забудь ту пісеньку сумну –

Веселу заспівай.

4. А злим ніколи не щастить – (Монстри)

звільніть серця від зла!

Нехай світліє кожна мить

Від доброти й тепла.

5. Нехай бринить веселий сміх (Клоуни)

Від неба до землі!

Усмішки знайдемо для всіх

Великі і малі.

ЗАВІСА.