Читати книгу - "За межею обов’язку, Alina Pero"

Леся стояла біля барної стійки, стискаючи піднос. За столиком у дальньому кутку сидів Роман Печений – чоловік, якого перевіряв Макс. Він здавався розслабленим, але погляд постійно бігав по залу.
Він боїться.
Леся глибоко вдихнула, розігруючи перед собою роль. Вона підняла піднос і попрямувала до нього легкими кроками.
— Ваш напій, — сказала вона рівним голосом, ставлячи склянку на стіл.
Роман підняв на неї очі.
— Не пам’ятаю тебе тут раніше, — буркнув він, розглядаючи її.
Леся злегка усміхнулася.
— Новенька.
Роман кивнув, підніс склянку до губ, але не пив.
Розумний. Перевіряє.
Леся сіла навпроти нього.
— Я чула, що ви знайомі з Максом, — сказала вона, ніби між іншим.
Роман завмер.
— Ну, — він глянув навколо, — ми співпрацюємо.
Леся підперла підборіддя рукою й нахилилася ближче.
— Але ж він тобі не довіряє.
Роман зціпив зуби.
— Чого ти хочеш?
Леся повільно дістала з кишені маленький складаний ніж і легенько клацнула лезом, граючись ним у пальцях.
— Тебе перевіряють, — сказала вона тихо.
Роман напружився.
— Що?
— Макс хоче знати, на чиєму ти боці.
— Це… це якась гра?
Леся насмішкувато посміхнулася.
— А ти як думаєш?
Вона поклала ніж на стіл, ніби ненароком підштовхнувши його ближче до чоловіка.
— Ти маєш два варіанти. Або ти вип’єш, або зробиш щось, що покаже Максу, що ти на його боці.
Роман подивився на ніж.
— І що я повинен зробити?
Леся м’яко, майже ласкаво торкнулася його зап’ястка.
— Маленький поріз. Просто щоб показати свою лояльність.
Роман дивився то на ніж, то на Лесю.
— Ти психопатка, — пробурмотів він, але взяв ніж у руку.
Леся ледь помітно глянула в бік кабінету Макса. Той стояв у дверях, схрестивши руки на грудях, уважно спостерігаючи.
Роман зціпив зуби й зробив неглибокий поріз на долоні.
Леся сховала усмішку.
— Ось і добре. Тепер ми всі знаємо, що ти чесний, правда?
Вона піднялася, взяла ніж і пішла, залишаючи його в ступорі.
Коли вона проходила повз Макса, він уперше подивився на неї не просто оцінююче, а з легким інтересом.
— Непогано, — кинув він, ніби мимохідь.
Леся зупинилася й глянула на нього.
— Я обіцяла не облажатися.
Макс усміхнувся одним куточком губ.
Він розвернувся й пішов, а Леся відчула, як серце шалено гупає в грудях.
Тепер він точно за нею спостерігатиме