Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Командирка, Сергій Фішер 📚 - Українською

Читати книгу - "Командирка, Сергій Фішер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Командирка" автора Сергій Фішер. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 55
Перейти на сторінку:
Частина 2

Ранок почався з пронизливого сигналу тривоги. Лу підірвалася з ліжка, автоматично тягнучись до бластера. Поруч Джин теж миттєво прокинулася, хоча лише годину тому вони обидві нарешті заснули.

— Що за хрінь? — прохрипіла Джин, натягуючи чоботи.

Інтерком ожив металевим голосом диспетчера:

— Всім підрозділам, код червоний! Повторюю: код червоний! Збір в ангарі А через три хвилини!

— Знову? — Лу швидко застібала уніформу, намагаючись прогнати залишки сну та виснаження. — Який сектор цього разу?

Джин перевірила повідомлення на комунікаторі:

— Другий. Чорт, це ж урядовий квартал.

Лу завмерла на мить. Другий сектор — одне з найзахищеніших місць Імперії, де розташовувалися ключові адміністративні будівлі, елітні житлові комплекси та головні транспортні вузли. Опір ніколи раніше не атакував настільки близько до центру.

За дві хвилини вони вже були в ангарі, де збиралися загони спеціального призначення. Підрозділ Лу був майже в повному складі, не вистачало лише пораненого Тайлера. Макс нервово перевіряв запаси боєприпасів, а Кріс налаштовував щось у своєму шоломі.

Полковник Рамірес увійшов широким кроком, за ним слідували кілька офіцерів розвідки та генерал Чан — батько Лу. Вираз обличчя генерала не віщував нічого доброго.

— Увага! — гаркнув Рамірес, і гомін голосів миттєво стих. — Двадцять хвилин тому стався вибух у східному крилі Міністерства безпеки. За попередніми даними, загинуло щонайменше п'ятнадцять цивільних і понад тридцять поранено. Слідом за вибухом відбулася серія кібератак на системи безпеки Сектора 2.

Він активував голографічну проекцію будівлі Міністерства, де червоним світилося зруйноване крило.

— Підозрюють роботу "Вісника", — продовжив Рамірес. — Наші джерела повідомляють про ймовірне перегрупування терористів у промзоні між Другим і Третім секторами.

Лу відчула, як її серце пропустило удар при згадці про "Вісника". Слова Німа відлунювали в голові: "Вісник — це не людина. Це ідея".

— Лейтенант Чан!

Голос батька вирвав її з задуми.

— Так, сер! — вона випросталася, миттєво переходячи в режим солдата.

— Ваш загін прикриває західний периметр, — сказав генерал Чан сухо і офіційно, ніби звертався до абсолютно чужої людини. — Координуєтеся з групою "Дельта". Вихід через п'ять хвилин.

Він підійшов ближче і понизив голос:

— Сьогодні ти не можеш дозволити собі помилок. Імператор особисто спостерігає за операцією.

Очі батька були холодними і жорсткими. Лу кивнула, відчуваючи, як всередині наростає напруження.

— Не підведу, сер.

Генерал відвернувся, але потім раптом додав:

— І, Лу... Залиш цього хлопчика в спокої. Їм займуться спеціалісти з допитів.

Лу знову кивнула, не довіряючи своєму голосу. Батько знав про її нічний візит до Німа. Звісно, знав. У цьому місці стіни мали не лише вуха, але й очі.

Через чотири хвилини їхній транспортний шатл уже піднімався в повітря. Крізь ілюмінатори було видно, як Сектор 2 огорнувся димом, а над Міністерством безпеки кружляли пожежні дрони. Кілька вулиць були перекриті силами внутрішніх військ, які відтісняли перелякану цивільну публіку.

— Чули? — Ріко перевіряв свій бластер, уникаючи дивитися на Лу. — Кажуть, це найбільший теракт за останні п'ять років.

— Чув також, що там був міністр внутрішньої безпеки, — додав Кріс, понизивши голос. — Ніби як не вижив.

— Заткніться обидва, — відрізав Макс. — Менше пліток, більше уваги на завдання.

Він зиркнув на Лу:

— Який план, командире?

Лу розгорнула карту на своєму планшеті:

— Нас висаджують тут, на межі промзони. "Дельта" бере північний сектор, ми — південний. Основне завдання — блокувати шляхи відступу і захопити когось із терористів живим.

— Легко сказати, — буркнув Кріс. — Коли востаннє хтось із цих виродків здавався?

Лу не відповіла. Вона думала про Німа, про його очі, сповнені страху і гніву. Вона думала про Джин та її брата, який загинув в опорі. Вона думала, що вперше за свою кар'єру не впевнена, кого насправді повинна вважати виродками.

Шатл почав знижуватися.

— Приготуватися! — скомандувала Лу, застібаючи шолом. — Пам'ятайте: працюємо групами, не відходимо далі ніж на десять метрів один від одного. Джин, ти зі мною. Кріс і Макс — прикриття. Ріко, скануй периметр на предмет вибухівки.

Вони приземлилися на широкому майданчику серед напівзруйнованих промислових будівель. Колись тут був текстильний комплекс, але після автоматизації виробництва більшість робітників втратили роботу, і район перетворився на занедбаний простір між секторами — ідеальне місце для переховування.

Інший шатл, з якого висаджувалася група "Дельта", приземлився за двісті метрів на північ. Лу перевірила зв'язок:

— "Дельта", це "Альфа". Чути мене?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 6 7 8 ... 55
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Командирка, Сергій Фішер», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Командирка, Сергій Фішер» жанру - 💙 Фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Командирка, Сергій Фішер"