Читати книгу - "Сфера води, Mr Simon"

Горді, здавалося, боровся з чимось усередині себе, і зрештою зміг видати новий ритм: правою рукою швидше, лівою — повільніше. Це був якийсь божевільний танок, але він підтримував його з точністю. Я подивився на Жарго, його обличчя, побіліле від страху, було останнім, що я побачив на галері. Раптовий удар кинув мене назад, і правий борт розірвало величезною тріщиною, крізь яку ринула вода.

Галера пішла на дно. Голоси утоплеників ще долинали з трюму, але я намагався втриматися на плаву, вмирати я поки не збирався.

Щось шорстке торкнулося мого боку — моє весло. Я ухопився за нього, намагаючись прив'язати до нього ланцюг, щоб не втратити. Але в буремному морі мої сили швидко згасали. Останнє, що я побачив, був білий клапоть тканини серед сірої бурі, а потім темрява накрила мене своїм м’яким простирадлом.