Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Камінний господар, Леся Українка 📚 - Українською

Читати книгу - "Камінний господар, Леся Українка"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Камінний господар" автора Леся Українка. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 23
Перейти на сторінку:
в думці мав не дотеп.

 

Анна

Що ж інакше?

 

Дон Жуан

Я думав: що могло примусить вас

нагірної в’язниці домагатись?

 

Анна

В’язниці? Я гадаю, просто замку,

а замки завжди на горі стоять,

бо так величніше і неприступніш.

 

Дон Жуан

Я дуже поважаю неприступність,

як їй підвалиною не каміння,

а щось живе.

 

Анна

Стояти на живому

ніщо не може, бо схибнеться хутко.

Для гордої і владної душі

життя і воля - на горі високій.

 

Дон Жуан

Ні, донно Анно, там немає волі.

З нагірного шпиля людині видко

простори вільні, та вона сама

прикована до площинки малої,

бо леда крок - і зірветься в безодню.

 

Анна

(в задумі)

То де ж є в світі тая справжня воля?..

Невже вона в такім житті, як ваше?

Адже між людьми ви, мов дикий звір

межи мисливцями на полюванні,-

лиш маска вас боронить.

 

Дон Жуан

Полювання

взаємне межи нами. Що ж до маски -

се тільки хитрощі мисливські. Зараз

її не буде.

(Скидає маску і сідає коло Анни).

Вірте, донно Анно:

той тільки вільний від громадських пут,

кого громада кине геть від себе,

а я її до того сам примусив.

Ви бачили такого, хто, йдучи

за щирим голосом свойого серця,

ніколи б не питав: «Що скажуть люди?»

Дивіться - я такий. І тим сей світ

не був мені темницею ніколи.

Легенькою фелюкою злітав я

простор морей, як перелітна птиця,

пізнав красу далеких берегів

і краю ще не знаного принаду.

При світлі волі всі краї хороші,

всі води гідні відбивати небо,

усі гаї подібні до едему!

 

Анна

(стиха)

Так… се життя!

 

Пауза. Нагорі знов музика й танці.

 

Дон Жуан

Як дивно! Знов музика…

 

Анна

Що ж дивного?

 

Дон Жуан

Чому, коли вмирає

старе і горем бите, всі ридають?

А тут - ховають волю молоду,

і всі танцюють…

 

Анна

Але й ви, сеньйоре,

теж танцювали.

 

Дон Жуан

О, якби ви знали,

що думав я тоді!

 

Анна

А що?

 

Дон Жуан

Я думав:

«Коли б, не випускаючи з обіймів,

її помчати просто на коня,

та й до Кадікса!»

 

Анна

(встає)

Чи не забагато

ви дозволяєте собі, сеньйоре?

 

Дон Жуан

Ох, донно Анно, та невже потрібні

і вам оті мізерні огорожі,

що нібито обороняти мають

жіночу гідність? Я ж бо силоміць

не посягну на вашу честь, не бійтесь.

Жінкам не тим страшний я.

 

Анна

(знов сідає)

Дон Жуане,

я не боюся вас.

 

Дон Жуан

Я вперве чую

такі слова з жіночих уст! Чи, може,

ви тим собі додаєте одваги?

 

Анна

Одвага ще не зрадила мене

в житті ні разу.

 

Дон Жуан

Ви й тепер в ній певні?

 

Анна

Чому ж би ні?

 

Дон Жуан

Скажіть мені по правді,

чи ви зазнали волі хоч на мить?

 

Анна

У сні.

 

Дон Жуан

І в мрії?

 

Анна

Так, і в мрії теж.

 

Дон Жуан

То що ж вам не дає ту горду мрію

життям зробити? Тільки за поріг

переступіть - і цілий світ широкий

одкриється для вас! Я вам готовий

і в щасті і в нещасті помагати,

хоч би від мене серце ви замкнули.

Для мене найдорожче - врятувати

вам гордий, вільний дух! О донно Анно,

я вас шукав так довго!

 

Анна

Ви шукали?

Та ви ж мене зовсім не знали досі!

 

Дон Жуан

Не знав я тільки вашого імення,

не знав обличчя, але я шукав

у кожному жіночому обличчі

хоч відблиска того ясного сяйва,

що променіє в ваших гордих очах.

Коли ми двоє різно розійдемось,

то в божім твориві немає глузду!

 

Анна

Стривайте. Не тьмаріть мені думок

речами запальними. Не бракує

мені одваги йти в широкий світ.

 

Дон Жуан

(встає і простягає їй руку)

Ходім!

 

Анна

Ще ні. Одваги тут не досить.

 

Дон Жуан

Та що ж вас не пускає? Сії перли?

Чи та обручка, може?

 

Анна

Се? Найменше!

(Здіймає перловий убір з голови і кладе на ослоні, а обручку, знявши, держить на простягненій долоні).

Ось покладіть сюди і ваш перстеник.

 

Дон Жуан

Навіщо він вам?

 

Анна

Не бійтесь, не надіну.

В Гвадалквівір я хочу їх закинуть,

як будемо переїздити міст.

 

Дон Жуан

Ні, сього персня я не можу дати.

Просіть, що хочете…

 

Анна

Просити вас

я не збиралась ні про що. Я хтіла

лиш перевірити, чи справді є

на світі хоч одна людина вільна,

чи то все тільки «маврітанський стиль»,

і ви самі за ту хвалену волю

не віддасте й тоненької каблучки.

 

Дон Жуан

А все життя віддам!

 

Анна

(знов простягає руку)

Обручку!

 

Дон Жуан

Анно!

Обручка та не є любові знак.

 

Анна

А що ж? Кільце з кайданів? Дон Жуане,

І вам не

1 ... 6 7 8 ... 23
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Камінний господар, Леся Українка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Камінний господар, Леся Українка"