Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

– Можеш занести малюнок мамі, – сказала вона хлопчику.

– Доброго дня, – привітався малий з Вороном. – Дякую, – проказав Софії та вибіг з палати.

Дівчина заметушилася, щоб підвестися. Денис простягнув їй руку і допоміг встати на ноги, а тоді, притримуючи за талію провів до ліжка.

– То що сталося? – тепер він був серйозний.

– Я просто повелася не розумно. Те що я приготувала собі на сніданок, їсти не хотіла. А те, чого хотіла – вдома не було. Я пішла у магазин голодна. От і звалилася без свідомості. Але мене вже нагодували лікарняною кашею і я почуваюся краще. Більше такого не повториться…

Мабуть, Софія хотіла дати ще якусь обіцянку, але у палату зайшов лікар.

– Ну що ж ви, татусю, не встежили за коханою жінкою? – запитав сивоволосий чоловік.

– Я не…, – що сказати далі, Денис не знав, бо Софія не була йому ні коханою, ні жінкою.

На щастя, скориставшись його паузою, заговорила сама дівчина:

– Я вже казала, що це сталося випадково.

– Випадково чи ні, – ви зрозумієте найближчим часом. Втрата свідомості може бути пов’язана як зі зниженням цукру в крові, так і зі злоякісними й доброякісними новоутвореннями в голові. В будь-якому разі, падаючи, є високий ризик отримати травму. Яку саме – розповідати не буду, аби не лякати вас. Однак ви повинні поставитися до цього серйозно і кілька наступних днів побути під суворим наглядом. Суворий нагляд, до слова, повинні забезпечити ви, – звернувся лікар до Ворона.

– Звичайно, – згідно кивнув.

– Що ж, більше вас затримуватиму, – і віддавши Ворону бланк з рекомендаціями щодо харчування та режиму дня, лікар вийшов з палати.

– Отже, додому?

– Так, – підводячись проказала Софія.

Вони разом вийшли з лікарні й направилися до його автомобіля.