Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Потраплянка на заміну, Літа Най 📚 - Українською

Читати книгу - "Потраплянка на заміну, Літа Най"

532
0
11.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Потраплянка на заміну" автора Літа Най. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 107
Перейти на сторінку:

– Може, не варто, – зніяковіла дівчина. – Зараз не та ситуація.

– Ну будь ласочка, – почала вмовляти я. – Я так хочу подивитися на сукню і як вона на тобі сидить.

– Добре, – зітхнула вона, і ми попрямували в сусідню кімнату для переодягання.

Я повернулася у вітальню першою і знову влаштувалася на дивані. Чоловіки обговорювали якісь розкопки в печерах. Я спочатку подумала, що йдеться про Джакмар і гори, в яких бачили демонів, але співрозмовники говорили про столицю. Виявляється, на півночі Пентраля теж є невеликі гори, де нещодавно помітили сліди елебро. Тож зараз тривають активні пошуки родовища цього магічного каменю.

– Виходить, незабаром Джакмар буде не єдиним місцем із запасом елебро, – підняла я брову. – Тредане, тобі варто бути обережнішим. Можливо, одного прекрасного дня ти теж відчуєш на собі розділення з хранителем.

– Не думаю, що мені це загрожує, – хмикнув чоловік. – Дарлем занадто благородний для використання ресторму.

– А я говорю не про Дарлем, – розтягнула я губи в лукавій посмішці.

– Навіть так, – сміючись, підняв руки вгору Тредан. – Більше не буду зв'язуватися з...

Чоловік так і не договорив, завмерши як бовван з відкритим ротом. Я повернула голову до входу і побачила там Мікаеллу. Дівчина стояла, опустивши очі в підлогу і нервово смикаючи поділ сукні. Шикарної, треба зазначити, сукні. Насичено темно-багряний колір виділяв світлу шкіру і каштанове волосся. А ще несподівано підкреслив колір очей: раніше вони мені здавалися сірими, а зараз у них проявилися зелені вкраплення. Тонка повітряна тканина спускалася до самої підлоги, а ззаду тягнулася невеликим шлейфом. З одного боку був високий розріз на нозі, але він ховався за складками шифонової тканини і відкривався тільки під час руху. Верх сукні був туго зашнурований, що підкреслювало вузьку талію Мікаелли. Корсет обшитий мереживом, яке піднімалося вгору, формуючи скромний квадратний виріз, і переходило у довгі рукави.

Дівчина вочевидь почувалася незатишно в такому яскравому вбранні. Хоча виглядала настільки розкішно і водночас елегантно, що могла затьмарити всіх красунь цього світу разом узятих. Ось і її чоловік ніяк не міг відійти і промовити хоч слово.

«Реагує, як бик на червону тканину», – глузливо зауважив Као.

«Він і є бик», – подумки відповіла я.

«У цьому ж і жарт», – протягнув кіт, і я немов наяву побачила, як він закотив очі.

– Маєш приголомшливий вигляд, – перервала затяжне мовчання я, не бажаючи ще більше бентежити дівчину. – Тобі дуже личить сукня.

– Ти думаєш? – невпевнено протягнула Мікаелла, проходячись пальцями по складках на спідниці. – Це не зовсім мій стиль.

– Може це привід трохи змінити стиль? – обережно запропонувала я і швидко додала: – Якщо тобі, звісно, подобається.

– Не знаю. Сукня і справді дуже гарна, але чи не занадто яскрава?

– Давай запитаємо в твого чоловіка, – стримуючи усмішку, промовила я. – Тредане, як тобі Мікаелла в цьому вбранні?

– Вона... це… – чоловік запнувся, а потім, відкашлявшись, продовжив: – Ти дуже красива.

Ну й на тому спасибі. Хоча над комплементами треба попрацювати.

Вечеряли ми на великій веранді. Плетені меблі, вогонь, що палав у круглому мангалі, і м'який плед, накинутий на плечі, створювали неймовірну атмосферу затишку і спокою. У мене вже починали злипатися повіки, тож Дарлем сказав:

– Пора спати. Сьогодні був насичений день.

– Гарна ідея, – сонним голосом промовила Міка.  – Алекс, покажеш мені мою кімнату.

– Ваша з Треданом спальня на першому поверсі, перша праворуч, – незворушно відповіла я.

– Наша? – розгублено перепитала дівчина, широко розплющивши очі. Її сонливість вмить розчинилася.

– Так. Дарлем же казав, що будинок ще не зовсім готовий після зими. Встигли прогріти тільки одну гостьову спальню.

– Ну, тоді може, я переночую з тобою? – несміливо запропонувала вона.

– Міко, я сплю зі своїм чоловіком, – м'яко повідомила я. – Не думаю, що ти захочеш до нас приєднатися.

Дівчина залилася рум'янцем і опустила очі.

– Ви з Треданом можете переночувати разом. Це ж лише одна ніч. Чи є проблеми?

Мікаелла відкрила рота, але її випередив чоловік.

– Жодних проблем, – спокійно промовив він, і я побачила в кутиках губ заховану усмішку. Чи то його веселила ніяковість молодої дружини, чи то йому сподобалася перспектива спільної ночівлі.

«Чи то він розкусив твій підступний план зведення», – ніби мимохідь зауважив Као.

Так, можливо, не найблагородніший метод. Зате дієвий. У результаті парочка пішла спати у свою спільну спальню з одним спільним ліжком. Хоча в цьому плані був невеликий нюанс. На нас із Дарлемом чекало те ж саме. І коли я вийшла з ванної кімнати, повною мірою це відчула.

Чоловік уже лежав на широкому ліжку. З голим торсом. Маю надію тільки торсом, бо нижня частина була прикрита ковдрою, і я не бачила, чи вдягнуто там щось.

1 ... 71 72 73 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Потраплянка на заміну, Літа Най», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Потраплянка на заміну, Літа Най"