Читати книгу - "Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун"

Декл і гурт чорних мантій забирають свої скарби — одну стару коробку й одну нову — до орендованого фургончика, припаркованого біля книгарні. Сивий адміністратор книгарні насторожено спостерігає з кав’ярні, як ті диваки покидають «Пігмаліон», весело наспівуючи грецькою якийсь гімн.

У Пенумбри задумливе обличчя.

— Мені тільки шкода, — каже він, — що Маркус усе одно спалить мій codex vitae. Як і наш творець, я писав про своє життя, і мені буде прикро, якщо мою книгу знищать.

Здивую його вдруге.

— Тоді в бібліотеці я зісканував не тільки «Мануція», — кажу я, засовую руку до кишені, виймаю синю флешку і вкладаю її в кіст­ляву долоню Пенумбри. — Не така красива, як справжня книжка, але тут є всі слова.

Пенумбра підіймає флешку над головою. Пластик виблискує під лампами книгарні, а вуста Пенумбри тремтять і складаються в зачудовану усмішку.

— Хлопчику мій, — шепоче він, — ви не припиняєте дивувати. — І, вигнувши брову, питає: — Я зможу надрукувати її всього за два долари?

— Ще б пак.

Худою рукою Пенумбра обіймає мене за плечі, нахиляється ближче й тихенько каже:

— Наше місто… Мені знадобилося багато часу, аби це збагнути, але ми у Венеції нинішнього світу. У Венеції. — Він широко розплющує очі, тоді мружиться й хитає головою. — Як наш Засновник.

Не певен, що розумію, куди він хилить.

— Нарешті я дещо зрозумів, — продовжує Пенумбра. — Ми маємо думати, як Мануцій. У Федорова є гроші, і у вашого товариша — того, кумедного. — Ми обидва спрямовуємо погляди вглиб книгарні. — Як ви дивитесь на те, щоб знайти покровителя або й двох… і почати все спочатку?

Не вірю своїм вухам.

— Мушу визнати, — хитає головою Пенумбра, — я вклоняюся Ґріффо Ґеррітсзону. Його досягнення неповторне. Та в мене залишилося ще трохи часу, хлопчику мій, — він підморгує, — а у світі є ще стільки загадок, котрі чекають своєї розгадки. Ви зі мною?

Містере Пенумбра, ви ще й питаєте?

То що ж буде далі?

Ніл Шах, володар підземелля, успішно завершить свій квест, і Google купить його компанію. Це Кет подасть його пропозицію до ПМ, і її схвально приймуть. Anatomix поглинуть і перейменують на Google Body, а потім випустять нову версію програми, котру всі зможуть завантажити абсолютно безкоштовно. Цицьки й далі вважатимуться її найкращою частиною.

Після цього Ніл нарешті несказанно розбагатіє і з головою порине в благодійність. Для початку Фонд Ніла Шаха для жінок-митців отримає фінансування, власний офіс і виконавчого директора в особі Табіти Трюдо. Вона заповнить перший поверх пожежного депо різноманітними картинами, малюнками, полотнищами й гобеленами, що їх створили жінки-митці. Усі ці скарби вона ви­купить в «Об’єднаних сховищ». А тоді почне роздавати гранти. Щедрі гранти.

Потім Ніл переманить Мета Міттелбренда з ILM, і разом вони відкриють продюсерську компанію, що застосовуватиме в роботі як пікселі й математичні розрахунки, так і ножі з клеєм. Ніл викупить права на екранізацію «Хронік Співочих Драконів». Після продажу Anatomix він знову найме Ігоря й назначить його провідним програмістом студії «Напівкровне кіно». Він задумає зняти трилогію у 3D. Мет буде за режисера.

Кет зробить кар’єру в ПМ. Спочатку вона принесе їм розшифровані мемуари Мануція, котрі стануть основою нового проекту «Загублені книги». The New York Times напише про це у своєму блозі. Далі запропонує купити Anatomix, а популярність програми Google Body піднесе її ще вище. Її фотографію, аж на половину глянцевої сторінки, надрукують у журналі Wired: Кет стоїть на тлі широких екранів відділу візуалізації даних, поклавши руки на стегна, у блейзері, недбало накинутому на плечі поверх яскраво-червоної футболки з написом «Бабах!»

Вона ніколи не припиняла носити ту футболку.

Олівер Ґрон захистить докторську дисертацію з археології й миттю знайде роботу, але не в музеї, а в компанії, яка завідує Інвентарним реєстром. Йому доручать заново класифікувати всі мармурові артефакти, виготовлені до 200 року до н. е., і він буде на сьомому небі від щастя.

Я запрошу Кет на побачення, і вона погодиться. Ми підемо на концерт «Місячного самогубства» і замість розмов про заморожені голови будемо танцювати. Я дізнаюся, що танцюристка з Кет нікудишня. На ґанку свого дому вона легенько поцілує мене в губи й зникне за темними дверима. Я піду додому й дорогою напишу їй повідомлення. Там буде одна цифра, яку я визначив після довгої й виснажливої сутички з підручником геометрії, — 25 000 миль.

У Нерозривному Корінці відбудеться внутрішній розкол. Повернувшись до Нью-Йорка, Перший Читач погрожуватиме карою всім непокірним. На підтвердження своїх погроз він таки спалить codex vitae Пенумбри, і це стане для нього фатальною помилкою. Чорні мантії страшенно обуряться й проведуть голосування. Усі переплетені зберуться в книжковому підземеллі, один по одному підіймуть руки, і Корвіну позбавлять його посади. Він залишиться виконавчим директором компанії Festina Lente, котра, до слова, ще більше примножить свої прибутки, а під землею з’явиться новий Перший Читач.

Ним оберуть Едґара Декла.

Моріс Тінделл вирушить до Нью-Йорка, щоб написати власний codex vitae, і я пораджу йому попроситися на заміну Едґару Деклу на посаду вартового Читального Залу. Їхній конторі не завадить трохи пожвавлення.

Хоча її знищать, текст книги життя Пенумбри буде збережено, і я запропоную йому видати її.

Він заперечить:

— Може, одного дня це й станеться, але не зараз. Нехай вона поки залишиться в таємниці. Зрештою, хлопчику мій… — Його блакитні очі примружаться і зблиснуть. — Ви, певно, вельми здивуєтеся з того, що в ній знайдете.

Разом із Пенумброю ми започаткуємо нове товариство, чи радше невелику компанію. Ми вмовимо Ніла інвестувати в неї частину отриманих від Google прибутків, а тоді виявиться, що Федоров володіє мільйонами в акціях HP, і він теж підкине нам трохи грошенят.

Ми з Пенумброю не раз будемо обговорювати, яка справа найбільше нам пасує. Нова книгарня? Ні. Пенумбра визнає, що найкраще він почуває себе в ролі провідника й наставника, а не вченого й розшифровувача. А я зізнаюся, що просто шукаю причину зібрати в одному місці всіх дорогих мені людей. Тож ми відкриємо консультаційну контору — такий собі загін спецпризначення для компаній, що працюють на перехресті книжок та інформаційних технологій і шукають розгадки таємниць, які громадяться по темних закутках цифрових полиць. Кет знайде для нас перший контракт: розробити систему приміток на полях для прототипу ґуґлівської електронної книжки, тонкої й легенької, з корпусом не з пластику, а з цупкого сукна, як у книжки у твердій палітурці.

Після