Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька 📚 - Українською

Читати книгу - "Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Солодка цукерочка для боса" автора Вікторія Вецька. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74 75 ... 85
Перейти на сторінку:

— Ти навіть не уявляєш, як довго я цього чекала, — прошепотіла я, ледь вірячи в те, що це відбувається насправді.

Богдан піднявся і зробив крок до мене, ніби боявся, що будь-який необережний рух може все зруйнувати. Його очі палали, і я відчувала це полум’я, яке охопило мене з голови до п’ят.

— Я не міг більше брехати собі, — додав він, дивлячись прямо мені в очі. — Я втомився від самотності, втомився ховатися від почуттів. Ти змінила все, Мар’яно. Ти стала моїм порятунком, витягнула мене з того мороку, в який я сам себе загнав.

Я піднялася, ці слова були як рятівне коло у морі сумнівів і страху. Його слова зачепили мене, та я не могла дозволити собі знову так легко піддатися почуттям. Тепер я повинна була стати обережнішою, ніж будь-коли раніше.

— Добре, — я зітхнула, ніби зважуючи кожне слово. — Але не думай, що я одразу ж довірюся тобі. Мені потрібно більше, ніж просто слова. Я хочу побачити, що ти готовий боротися за нас, що ти дійсно змінився.

Богдан кивнув, і в його очах промайнуло щось нове — наче виклик, який він був готовий прийняти.

— Ти маєш на це право, Мар’яно. Я розумію, що зруйнував твою довіру, — Богдан на мить затримав подих, неначе збирався сказати щось ще важливіше. — Але я не збиралася відступати. Якщо потрібно, я почну все з початку. Я готовий завойовувати твоє серце знову, хоч би скільки часу це зайняло.

Його рішучість зворушила мене, але я знала: цього разу я не здамся так легко. Тому вирішила дати йому шанс, але тільки на моїх умовах.

— Тоді слухай мене, — сказала я, і мої очі засяяли викликом. — Якщо ти дійсно хочеш довести свою щирість, покажи мені своїми діями, що ти змінився.

Богдан кивнув, і я побачила, як його погляд загорівся новим вогнем. Здається, він був готовий грати за новими правилами, які я встановила.

— Добре, — нарешті відповів він. — Ти побачиш, що я не відступлю цього разу. І я доведу тобі, що твої сумніви були даремними.

І, можливо, це був той самий момент, коли я дозволила собі невеликий промінчик надії. Але поки що я тримала свої емоції під контролем, очікуючи, що він покаже мені, чи справді готовий змінитися.

Ми стояли одне навпроти одного в тиші, яка, здавалося, огортала нас, наче захисний кокон. Я спостерігала за ним, намагаючись зрозуміти, чи справді Богдан зміниться, чи це лише тимчасовий порив. Серце билося частіше, але я не могла дозволити собі знову бути вразливою.

— Тоді, Богдане, почни з того, що доведи мені свою готовність змінитися.

Він зітхнув і підняв голову, дивлячись на мене серйозним поглядом.

— Я знаю, що завдав тобі болю, — промовив Богдан, ніби зізнаючись у злочині. — Але я готовий виправити все. Скажи мені, з чого почати.

Я замислилася. Він дійсно готовий виконати будь-яку умову? Тоді я вирішила випробувати його відданість.

— Почни з того, що перестанеш ховатися за своєю холодністю, — сказала я. — Доведи, що ти здатний поставити наші стосунки вище за бізнес.

Богдан трохи напружився, але швидко опанував себе.

— Гаразд, — погодився він без вагань.

Цей його порив мене навіть здивував. Адже для Богдана компанія завжди була на першому місці.

— І ще одне, — продовжила я, не зупиняючись. — Ти маєш навчитися, не контролювати свої емоції, і не боятися бути вразливим, хоча б переді мною.

Богдан на мить затримав погляд на моїх губах, ніби обмірковуючи кожне слово. Я бачила, як у його очах боролися впевненість і невпевненість.

— Я зроблю все, що зможу, Мар’яно, — нарешті відповів він. — Але будь ласка, дай мені шанс. Дай мені можливість показати, що я можу бути іншим.

— Я дам тобі шанс, — сказала я, перехоплюючи його погляд. — Але пам’ятай, це твоя остання можливість. Якщо ти знову підведеш мене, більше ніяких прощань не буде.

Його очі спалахнули від рішучості.

— Ти не пошкодуєш, що дала мені цей шанс, — сказав він, нахиляючись ближче, ніби хотів доторкнутися до мене, але стримався.

Богдан сів на диван, а я вирішила створити затишну атмосферу, і пригостити його чаєм. Я бачила, як він намагався змінитися, хоча всередині мене ще залишалися сумніви. Тепер все залежало від нього, і я була готова спостерігати, чи справді цей чоловік зможе залишити свій холод і байдужість у минулому.

Цього разу ми обидва були на межі — він між своїм минулим і майбутнім, а я — між надією і страхом знову бути розбитою.

Я не могла повірити, що після всіх цих тижнів Богдан нарешті повернувся до мене? Серце стиснулося від солодкого передчуття. А я вже думала, що це кінець, що він ніколи не зрозуміє того, чого я насправді хотіла для нього. Здавалося, ніби всі мої зусилля марні, ніби його холодність була непохитною стіною, яку мені не вдалося зламати. Я так часто сумнівалася, що взагалі є сенс боротися за нього, за нас.

Але тепер, помітивши сидячи на дивані, я зрозуміла, що помилялася. Богдан повернувся. Мій план, що здавався приреченим на провал, все ж таки спрацював. Я змусила його побачити те, що ховав глибоко в собі, те, що він так довго заперечував.

Я знала, що він сильний, самовпевнений, але за цією холодною маскою ховалася людина, яка потребувала тепла й розуміння. І я вирішила дати йому це, навіть якщо він цього не просив. Тепер я відчувала: щось змінилося. Між нами більше не було тієї крижаної стіни, яка розділяла нас, і в його очах я вперше побачила те, про що мріяла весь цей час — слабкий, але все ж таки проблиск ніжності.

1 ... 73 74 75 ... 85
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька"