Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємниці розкриває санскрит" автора Степан Іванович Наливайко. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74 75 ... 100
Перейти на сторінку:
завдає нікому ніякої шкоди, якщо тільки ніхто не кривдить її, живе безтурботно, харчуючись лісовими плодами й травами, відпочиває у затінку дерев, дослухаючися до голосів усілякого птаства. Араньяні-Лісовичка — мати лісових звірів, лісова богиня, персоніфікований образ обожненого лісу. У «Рігведі» вона згадується лише один раз та ще кілька разів в «Атхарваведі» — Веді заклинань і замовлянь.

Вважається, що цей гімн молитва подорожнього, котрий перед настанням ночі заблукав у лісі й, охоплений страхом, благає в Араньяні, Лісової богині, допомоги. Дослідники відзначають високі поетичні якості твору. Ось приблизний переклад його:


Ти, Лісовичко, з'являєшся й знову зникаєш! Чому до якогось села не спитаєш ти стежку. Чому самотою блукаєш в безлюдному лісі — Невже тобі тут анітрохи не страшно самій. Щось, наче бик, заревіло у хащах могутньо, Щось, ніби в відповідь, защебетало, як пташка. Всі оці звуки немовби чарівлива віна, Що величальної пісні співає тобі. Чую, як в лісі оцьому худоба пасеться, Певно, десь там і оселі, увиті розкішно у зелень. Візки із травою й дровами рушають надвечір ізвідси, Мовби спроваджує їх до домівок сама Араньяні. <205> О Лісовичко! Там хтось корівчину гукає, Інший у лісі на дрова ламає хмизину. В лісі людині, коли уже ніч западає, Звуки незвичні ці моторош в душу вселяють. Жодну істоту живу Араньяні не скривдить, Не нападе і на неї й собі звірина найхижіша. Повно у лісі напоїв-наїдків медових, Тож безтурботно живе вона тут і щасливо. Запахущій володарці царства цього лісового, Що на поживу багате, не зрощену в полі. Покровительці-матері сарн і птахів полохливих, Я уклінно хвалу Араньяні-богині підношу.

Гімн цей справді свідчить про тонке сприйняття природи безвісними творцями «Рігведи», а сам образ Араньяні напрочуд перегукується з образом Лесиної Мавки. Цілком можливо, що й цей гімн Леся прочитала у французькому перекладі Менара і твір вразив її надзвичайним перегуком із поетичними переказами й легендами, на які щедра волинська земля.


Слід зазначити, що на цей гімн звернув увагу й перший український санскритолог Павло Ріттер (1872–1939), якому цього року якраз минає 60 років від дня смерті, а в квітні 1997 року минуло 125 років від дня народження. Ще в 30-і роки він переклав цей гімн під назвою «До лісової феї» українською мовою, але побачив світ переклад лише 1982 року, коли у видавництві «Дніпро» вийшла Ріттерова антологія давньоіндійської літератури «Голоси Стародавньої Індії».


«Лісова пісня» навіює ще одну асоціацію, яка стосується образів Лукаша й Мавки. Як для індійця улюбленим є образ юного Крішни з сопілкою, на чарівний поклик якої звідусіль збігаються такі ж юні пастушки-гопі й починають довкола нього радісні хороводи, так і для українця традиційно улюблений образ малого пастушка з сопілкою, що пасе корів. Хоча образ Крішни любий індійцеві у будь-якому вияві — чи то дитини-воїна, чи то мудрого політика, чи то божества. Крішна виріс серед пастухів, інше його ім'я — Гопал, Гопала, що якраз і означає «Пастух» (досл. «Захисник/Охоронець корів, худоби»). І як Радгу (пор. українське жіноче ім'я Рада), юну пастушку, закохану в Крішну й улюбленицю його, чарують мелодії вічно юного сопілкаря, точнісінько так само й Мавку чарують мелодії Лукашевої сопілки. Та й саме ім'я Лукаш напрочуд перегукується із сучасним індійським чоловічим іменем Локеш, яке постало з давнього терміну на означення божества — «Владика світу», «Правитель/Цар»(СРС, 558). Де лок- «місце», «земля, «світ», а — іш (іноді — еш) означає «бог», «небесний владика» <206> (СРС, 111, 557). Компонент Лок- входить в імена й епітети Вішну: Локнатх — «Цар світу/землі», Локпаті — «Батько/Захисник світу/землі») та його дружини Лакшмі: Локматрі — «Мати світу/землі», Локджанані — «Народителька світу/землі» (SED, 483–484).


Одним із епітетів Крішни є Дваракеша, де Дварак— столиця Крішни, звідусіль оточена водою. Все ім'я має значення «Володар/Владика Двараки». Ця столиця опустилася під воду після смерті Крішни, яку індійська традиційна хронологія датує 18 лютого 3102 року до н.е.


Що перегукується з волинськими легендами про затонуле місто на дні Світязя. Цікаво, що не так далеко від Волині, вже біля іншого Світязя, в Туровській землі, маємо назву Дворець. А назви Дварак і Дворець — тотожні. Ще один Світязь є на півдні Литви. Таке сусідування трьох Світязів, особливо волинського й туровського, якраз в ареалі замешкання ятвягів і туровців, видається невипадковим і ще раз нагадує про споріднені рігведійські племена яду й турвашу, про Яду й Турвашу, родоначальників ядавів-ятвягів і турвашу-туровців. А Яду й Турвашу, як засвідчує давньоіндійський міф — рідні брати. Тобто і їхні племена — братні.


З епітетом Крішни Гопала, який має різновиди Гопа, Гопака, Гопалака, (сучасне звучання Гопак та Гопалак), споріднена й назва нашого знаменитого гопака, яка означає «пастушок». Цей танок, певно, був колись пастушницьким і воїнським танком, ща мав магічне значення. Недарма він так полюбився запорозьким козакам, теж, по суті, професійним воїнам. Крішна якраз

1 ... 73 74 75 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко"