Читати книгу - "Муза, Мар'яна Доля"

Я мовчала. В голові хаотично метушилися аргументи "за" і "проти". Все це виглядало суцільною авантюрою, і я підозрювала, що Стас з легкістю мене підставить і оком не зморгне.

Але я все-таки сказала:

— Добре, хай буде майстерня. Тільки я зараз не зможу приїхати. Мені потрібно відвезти сина до бабусі. Бо не знаю, скільки часу займе… це все…

— Добре, добре, — Стас з усім погоджувався. — Мені ще самому треба речі зібрати. Та й дочекатися кінця робочого дня, тоді з офісів всі порозходяться, менше буде свідків.

Давайте через дві години зустрінемось у майстерні. В Олега є… були… ключі, треба пошукати, куди він їх поклав…

Він говорив так спокійно і рішуче, що я на мить знову засумнівалася, що все це правда. Раптом Олег придумав якийсь жорстокий розіграш, вирішивши перевірити мене? 

Ну що ж, тоді я побачу його, нарешті, і викладу прямо у вічі все, що про нього думаю! 

У глибині душі я все-таки сподівалася, що мій чоловік живий...