Читати книгу - "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Я намагаюся пояснювати складні для твого усвідомлення поняття, простими словами. Четвертий вимір, це як на тебе... Уяви куб складений з тривимірних кульок, що має часовий складник. Причому кожна з кульок також має свій часовий складник. В кожній з них, от, наприклад ти, застиг у своєму просторі-часі. А чотиривимірний персонаж сприймає тебе, усі твої дії, в кожну мить твого часу та й в загальному часоплину. Причому має абсолютну свободу рухів у просторі-часі.
Червоний вже й не силувався почути від мене відповідь, лише підтримував багаття та розповідав:
— Щодо п'ятого виміру, принцип той же, п'ять взаємоперпендикулярних площин плюс вища часова просторовість. У твоїй же уяві це як паралельні світи в додаток до чотиривимірності, з функціональністю того, що ви називаєте божествами. Розповідати про вищу розмірність не має сенсу — твоя свідомість не здатна того сприймати, — промовив він, дивлячись мені в очі, в яких я бачив лише відблиски полум'я та порожнечу.
Знову запанувала тиша. Ніч, яскраві зорі, пустеля, шурхіт піску, тріскотіння багаття.
— А ти багатовимірний — і це більше ніж п'ять вимірів. Вірно? — запитав я Червоного.
Він кивнув та й вперше за нашу зустріч засміявся, а потім сказав:
— Не варто непідготовленим переходити з тривимірного простору, до простору більших вимірів, навіть якщо ти все ж таки дістався Брами.
— Тут за Брамою, іншовимірний простір-час, якого я не здатен осягнути? — запитав я.
— Так, і ми застрягли тут обоє.
— Чому обоє? Адже ти багатовимірний.
— Бо ти застряг тут за Брамою, а я її охоронець.
— І що далі? Я тут навічно?
— Не зовсім. Ти постійно будеш повертатися сюди, в усіх паралельних світах, а я тобі розповідатиму, як і раніше розповідав в усіх часах та вимірах, допоки ти не збагнеш сутності багатовимірності. Лише тоді ти зможеш піти далі. Це не перша наша розмова і не остання. З життя в життя ти сюди приходиш, в кожній паралельності. І ця розмова для тебе триває щонайменше твою вічність...
Потім він лише мовчав, підкидаючи мох в багаття, омиваючи свої долоні полум'ям, а я все думав і думав над його словами.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «100 Мініатюр , Сергій Бараєв», після закриття браузера.