Читати книгу - "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"

Червоний — час від часу підкидав у вогнище сухий мох, який щоразу матеріалізувався в його долонях, таким чином підтримуючи вогонь. Отож, це був не сон. Я не розуміючи дивився на нього крізь язики полум'я. Ніч здавалася нескінченною.
— А тут завжди так, — подивившись на мене, сказав Червоний.
— Що саме?
— Ця вічність, ця ніч, це місце, — показуючи руками довкола, сказав він, — Єдине, тут ти маєш усвідомлення наявності часу, проте залиш надію щодо його швидкоплинності. Допоки не розв'яжеш питання, ти тут застряг. І я разом з тобою. Отож — кажи...

Запанувала тиша. Полум'я ніжно огортало долоні Червоного, не обпалюючи їх. Здавалося б, він мив руки полум'ям. Це було настільки заворожуючим, що я неначе на деяку мить впав у транс. Проте потім, несподівано здригнувшись, запитав:

— Хто ти?
— Правильне запитання — "який я". І відповіддю буде — багатовимірний.

— Можеш розповісти про багатовимірність? Справді цікаво, — виходячи із заціпеніння, запитав я Червоного.
— Якщо я тобі буду це все пояснювати в наших, чи то навіть у ваших термінах, від тебе усі читачі повтікають, — у відповідь зауважив він.
— Які читачі?
— Та от ті, яким ти потім будеш переповідати цю історію. Втім, дивись сюди, — продовжив Червоний, паличкою малюючи лінію з крапкою на поверхні брунатного піску.

— Ось це крапка з координатою ікс, на прямій часу в певний момент, з власною часовою координатою — як приклад одновимірного простору. Причому, час не лише одновимірний, але й рівномірно однонапрямний. Усвідомив? Це важливо.
— В цілому так.

Червоний підкинув ще сухого моху в багаття, та продовжив.
— Відповідно, двовимірний простір-час буде пласким світом з координатами ікс та ігрек з координатою часу. Без цього ніяк, — вперше посміхнувся він, — Ознака часу є незмінним фактором в цій моделі — я про ен-вимірність, взагалі. Інакше давно б знайшлися б розумники, які б воліли нічого не робити у своїй просторовості.

Далі, він намалював на піску тривимірну систему координат та навколо неї описав коло.
— Три взаємоперпендикулярні площини, означені координатними прямими, що на плоскій площині виглядають як дві перпендикулярні й третя лінія відходить в протилежному напрямку по діагоналі. Наявність рівномірно однонапрямного часу незмінна. Це тривимірний світ, з якого ти прибув.

Я хотів відповісти, та Червоний мене зупинив своїм поглядом.

— Причому, час має властивість викривлятися — у вашому часі це вже було сказано у загальній теорії відносності, фізиком Альбертом Ейнштейном. Згадуй —  "масивні тіла, такі як зірки чи планети, викривляють простір-час навколо себе. І це викривлення впливає на те, як плине час. Чим масивніший об'єкт, тим сильніше він викривляє простір-час, і тим повільніше плине час поблизу нього", — продекламував Червоний, та продовжив свої пояснення:

— Для подальшого пояснення чотиривимірності, необхідно твоє тривимірне сприйняття занурити у двовимірний простір. До речі, ти сприймаєш це місце, де ми перебуваємо — тривимірним і саме тому для тебе, перебування тут буде здаватися вічністю, та й ця ніч ніколи не закінчиться. На початку розмови, я тобі вже казав про свою багатовимірність. То ж для мене це все виглядає дещо інакше... Втім, продовжимо. Уяви, що ти опускаєш свою долоню у 2-Д світ, так щоб лише  площини твоїх п'яти пальців були в площині простору, навколо істоти 2-Д світу. Що бачитиме 2-Д персонаж? І що бачитимеш ти? В рамках 2-Д, 3-Д.
— Ну, він буде бачити п'ять 2-Д перешкод, що стуляються довкола нього. А я буду бачити свою 3-Д руку, що намагається вхопити того персонажа.
— Зауважу, — підправив він, — 2-Д персонаж буде бачити п'ять різних перешкод. Це як на одного Людянина, у вашому Всесвіті, в якусь мить, навалюються різні проблеми, стихії, перешкоди, абощо.
— ...
— Готовий до усвідомлення чотиривимірності?
— Думаю готовий, — відповів я.

— Продовжимо, — сказав Червоний, підкидаючи мох у вогнище та омиваючи ним свої долоні, — Чотиривимірний простір обмежений чотирма взаємоперпендикулярними просторовими площинами з часовими координатами. Зверни увагу ще й на наявність просторовості часу в даному вимірі, окрім площин. Це те, що дозволяє вільно рухатися в часових напрямках. Те, що Людянам недоступне. Як би тобі це пояснити? Для прикладу, давай спочатку запросимо 4-Д персонажа до вашого 3-Д світу. Що він зможе там у вас побачити, робити? У чому в нього буде свобода пересування?

— Здається моє сприйняття починає закипати. Можна перепочити?
— Так звичайно ж, — відповів він, — маєш усю вічність світу у своєму розпорядженні.

Ми довго споглядали на багаття, яке час від часу підтримував Червоний. Причому він постійно вмивав свої долоні у полум'ї. Здавалося б, що це швидше його заспокоює, ніж він мав таку необхідність отримання тепла. Я ж своєю чергою, тримався від полум'я на відстані, тому як його жар добряче нагрівав. Мабуть, щось таке є і в пеклі — місці без часу для три-дешників. В якусь мить я почав дослухатися до звуків пустелі. Але окрім тріскоту багаття інших звуків не було.

— Ти хотів цього? — запитав Червоний. І в ту ж саму мить подув легкий вітер, наповнивши простір шурхотом піску, — Обійдемося без живих істот, що мали б населяти пустелю. Тобі й так вдосталь хвилювань.
— Дякую, — відповів я, думаючи над можливостями чотиривимірного персонажа в 3-Д світі.
Дихання вітру заспокоювало, шурхіт пустелі та тріскотіння вогню вводило в медитативний стан.

— Чотири-дешний персонаж у вашому Всесвіті міг би з'являтися нізвідки, так само й зникати. Міг би не лише ходити крізь перепони на площині, а й літати в повітрі та й відповідно проходити крізь і у твердому просторі. А з приводу часу, то він міг би пересуватися по-вашому з минулого в майбутнє та навпаки, з майбутнього в минуле. Ну і звичайно ж з'являтися й зникати в часових напрямках.

Я продовжував слухати та медитативно коливатися перед танцем вогню, Червоний своєю чергою говорив і говорив: