Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

        —  Процес іде, відхилень від розрахунків немає. Спасибі всім за роботу,- подякувала Арніель нам усім,- Наступну хвилю реакцій запускати раніше, ніж через чотири дні, не можна, до цього часу ми вільні.

       —  Думаю, нам варто це відсвяткувати,- сказав я,- Я замовив столик в "Ікастарі" на чотирьох на даху.

        —  Гарна ідея,- погодилася зі мною Арніель. - Рірррр, поводитимешся добре? Не лякатимеш людей?

         Рірт, будучи втомленим, лише згідно помахав своїм хвостом. Мацаки в нього взагалі сповзали зі спини і волочилися по підлозі. Все ж видати за пів години літр слини це треба сильно постаратися, але ж перед цим він ще й попрацював донором псі-енергії.

        Навіть величезна витривалість рірта зараз йому слабо допомагала. А тому неприємностей від нього очікувати не варто. Взагалі, містом уже ходять чутки, що в нас живе дивовижний звір, якого ми нібито замовили в підпільній лабораторії, що робить на замовлення різних монстрів. 

        Учора до мене приходив представник однієї з родин засновників Рокесті й запитував, чи не можу я поділитися контактами лабораторії, бо його дітки теж захотіли отримати собі унікальну тваринку. 

        На мої ж слова, що Ріррр - це унікальна негуманоїдна розумна істота, яка вирішила жити з нами, він лише з розумінням посміхнувся і сказав, що він усе розуміє, але все ж хотів би дізнатися контакти лабораторії.  

      Залишивши Маарі в медичній капсулі мутувати далі, ми швидко зібралися і на флаєрі дісталися до міста в ресторан.  Він знаходився у відносно високому  для міста семиповерховому будинку, на сьомому поверсі.

         На даху в ресторану була тераса, на якій любили городяни відзначати різні свята.  Ось і ми вирішили відзначити вдалий запуск проєкту. Арніель у нього вклала дуже багато часу і сил.

        Якщо піде все нормально, то вже за місяць Маарі буде псіоном, раксанітовим псіоном, якщо точно, точно таким самим, як і я був у минулому житті. У цьому житті я вже був природним псіоном.

          На Ріррра поглядали люди з цікавістю, але без страху, надто він втомлений і не випромінював підсвідомо, як зазвичай, загрозу в ментальній сфері.  А тому не дивно, що діти, які прийшли з сім'єю за сусіднім столиком, почали чіплятися до нього і смикати за мацаки.

         Я спершу переживав і думав, що Ріррр може неадекватно відреагувати і нашкодити їм, але, як виявилося, йому таке проведення часу подобалося, і він грався з діточками, висмикуючи свої мацаки в останній момент перед тим, як вони схоплять їх.

      Поки Ріррр грався з дітьми, я насолоджувався компанією Галісії та Арніель. За звичкою, вони завели тему розмови про метод генетичної зміни рослинних клітин з метою прищеплення нових незвичайних властивостей.

        Хоч Арніель і не спеціалізувалася на цій темі, вона більше займалася біотехнологіями на стику з псіонікою, але знала чимало і підказала Галісії, як врівноважити зміни, щоб рослина виявилася стійкою до навколишнього середовища.

         Судячи з очей, що загорілися у охоронниці аґрафки, на неї чекає багато експериментів найближчим часом, а мені, найімовірніше, доведеться виділити ділянку землі для вирощування експериментів дівчини.

        Через кілька годин, насолодившись заходом сонця далеко в морі, ми повернулися до себе додому і вирушили відпочивати. Я з Арніель у мою кімнату, а Галісія в сусідню, як охоронець, вона повинна була мати швидкий доступ до тіла підопічної.

         Ранок нового дня приніс не тільки новий день, а й неприємні новини. У сусідній зоряній системі заарештували мою "Матрону". Причому жодних законних підстав на це вони не мали.

        Розмова з начальником поліції гіперзв'язком багато чого не принесла, єдине, що стало зрозумілим - заарештували за підозрою контрабанди заборонених речовин. Перегінна команда, посилаючись на договір, укладений зі мною, відмовилася пускати доглядову команду на борт і зв'язалися зі мною для розв'язання цієї проблеми.

        Найнеприємніше в цій ситуації було те, що у Родренона з Петрокаром напружені відносини. Формально обидві зоряні системи перебувають у федерації Нівей, але обидві системи були досить незалежними від метрополії, і в обох системах знаходилися ресурсодобувні корпорації-гіганти. 

         У нас "Наквадах", а в них "Сорітес", через близьке розташування інтереси корпорації постійно перетинаються, причому не тільки у фінансовому плані, а й цілком фізично. 

         Місяць тому "Наквадах" отримали концесію від метрополії на розробку астероїдних поясів одразу в п'яти найближчих зоряних системах, на які претендували і в "Сорітес".

          Попри заборону на видобуток ресурсів у тих системах для "Сорітес", ті спрямували свої кораблі під охороною пари легких крейсерів. Почали видобувати, звісно, не просту руду, а деймоніум, який використовується в позитронній обчислювальній техніці. 

         Один куб концентрату йде за сто п'ятдесят тисяч на біржі корисних копалин. "Наквадах" подав протест до Верховного суду Метрополії з економічних питань, але справу розглядатимуть не один рік.

           За цей час можна повністю видобути всі запаси деймоніума. Тож у відповідь "Наквадах" направив своїх шахтарів туди ж і теж під охороною військових суден. Враховуючи, що обидві корпорації для своїх планет є одними з найбільших платників податків, то конфлікт вийшов з рівня корпоративного на рівень урядовий.

           І от треба було перегінній команді вирішити зробити останню зупинку для дозаправки в Петрокарі?  Саме в тому місці, де всьому, пов'язаному з Родреноном, намагатимуться напаскудити. 

        —  Якісь неприємності? - запитала Арніель у мене, коли вийшла з душу. - Ти в ментальному плані ледь блискавки не жбурляєш на всі боки.

         —  Так, мені треба на Петрокар, там затримали "Матрону" за контрабанду. І без мене шансів розібратися мало.- відповів я.