Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

         —  Коли відлітаєш? - запитала Арі в мене.

        —  Після сніданку, треба попередньо зв'язатися з незалежними юристами. Наших брати сенсу немає, через ситуацію між Родреноном і Петрокаром їх там і слухати не стануть.

         —  Звернися в "Томаш і Бранч", їхній центральний офіс розташований у Центральних світах.  Дорого, але ефективно, до того ж вони діють чітко за законом, - запропонувала Арніель, - Ми з батьком кілька разів зверталися до них, усе було зроблено в найкоротший термін.

         —  Ага, за тим законом, який вони знайдуть для конкретної ситуації.- усміхнувся я. Репутація у цих юристів дуже висока, особливо в корпоративному секторі. Але і вартість послуг немаленька, один день роботи одного не новачка-юриста від двадцяти тисяч.  Але зате працюють вони дуже якісно, через те, що Співдружність величезна і їй більше ніж шість тисяч років, у законодавстві є величезна кількість застарілих законів, які, однак, водночас не скасували, ось ними вони часто й користуються... - Але ти маєш рацію, вони хороші, ними й скористаюся.

           По-швидкому закінчивши сніданок, я зв'язався з "Томаші Бранч". Вислухавши мою проблему, а також прочитавши договір, який у мене було укладено з перегінною командою, мені порадили взяти їхнього представника і вирушити туди на місце, для того щоб зняти арешт.

           На жаль, у зв'язку з особливостями законодавства Петрокара зробити це дистанційно не вийде ніяк.  Необхідна особиста моя присутність для подання позову про неправомірний арешт приватної власності під час транзитного польоту.

          Справа, найімовірніше, зависне в різноманітних інстанціях, але зняти арешт вони будуть зобов'язані протягом доби після перевірки корабля в присутності незалежних представників, у ролі яких і виступить юрист "Томаш і Бранч".

           Поцілувавши на прощання Арніель, я попрямував на спідері на наш космодром. Він до поточного моменту вже працював і, судячи з галасу в зоні прикордонного контролю, сюди знову зі столиці направили шатл для проходження біологічного та прикордонного контролю. 

         Залишивши спідер на службовій парковці, я викликав транспорт до свого корвета.  Усього за дві хвилини поруч зі мною приземлився флаєр для ВІП-пасажирів у нашому космопорті та доправив до корвета.

        За правилами, я повинен пройти прикордонний контроль, перш ніж покинути планету. Що я і зробив, біля шлюзу стояв знайомий мені співробітник прикордонників, я взагалі всіх працівників тут знаю, і він не був винятком.

         —  Привіт, Віторе, як діти? - запитав я в хлопця років двадцяти п'яти, він із дружиною перебував у секті "Живої планети", і основне вчення полягало в якомога більшій кількості дітей. У нього вже на цей час було семеро дітей.

           —  Добрий день, пане Маас, - привітався зі мною він, - Усе чудово, старшенька на конкурсі дитячої поезії в школі здобула друге місце, - відповів він, усміхаючись.

             —  Молодець, передавай їй мої вітання,- відповів я.- Мені треба на Петрокар злітати, гади заарештували мій корабель незаконно.

             —  Ви там їх покарайте серйозніше, а то зовсім знахабніли, мій двоюрідний брат повернувся нещодавно з видобутку деймоніума, каже, нагнали петрокарці понад сотню кораблів, але й наші не дурні, дві третини флоту "Наквадах" зараз у тій системі працює. - відповів Вітор.

             —  Обов'язково, тільки юриста з "Томаш і Бранч" дочекаюся, він має протягом п'ятнадцяти хвилин прилетіти сюди. - відповів я, ставши підійматися пандусом, що опустився, нагору.

              —  Якщо ви їх найняли, то справа вже у ваших руках,- усміхнувся він, після чого ми попрощалися. 

         Добре бути власником космодрому, мені й треба було лише підписати електронний подорожній лист на випадок якихось пригод і все.  Піднявшись на борт, я відразу активував прогрів реакторів. 

        Корабель понад півтора тижня простояв у режимі очікування, йому потрібен був деякий час на те, щоб системи вийшли на робочий режим. На старіших кораблях це могло зайняти до кількох годин, на сімках же вистачало десяти-п'ятнадцяти хвилин.

            Був на військових кораблях і режим швидкого старту, тоді вже за десять секунд корабель був готовий до зльоту, але навантаження на системи корабля було в такому разі надто високим, і зношування відбувалося чи не вдесятеро швидше.

            До того моменту, коли я пішки дістався рубки корабля, на посадку пішов флаєр, який доставив юриста в мій космопорт. За п'ять хвилин його на службовому флаєрі доставили від парковки до Вітора.

         —  Доброго ранку, містере Девос, - зв'язався я з юристом, щойно він піднявся до мене на корабель. 

          —  Доброго ранку, пане Маас,- відповів він,- Можете надіслати карту до каюти, мені треба трохи попрацювати над справою.

           —  Звісно,- відповів я і направив його до однієї з гостьових кают.

         Більше мене нічого не затримувало на поверхні планети.  Дочекавшись, коли Вітор залишить зону гравітаційних викривлень, я підняв корабель на висоту п'ятдесяти метрів і спрямував його в бік моря.

          Через сорок секунд я досяг стартової зони і зв'язався з диспетчерською нашого космодрому. Вони мають проконтролювати повітряний і навколопланетний простір для безперешкодного старту корабля. 

          Чекати вікно довелося десять хвилин, після чого я вже зміг нормально почати підйом. Поки ми перебували в атмосфері, довелося обмежувати швидкість у два махи, щоб не завдавати шкоди навколишньому середовищу, до того ж звуковий бар'єр ми подолали лише на висоті десяти кілометрів, щоб не нашкодити цим нікому на поверхні.

        А ось на висоті ста кілометрів я отримав дозвіл збільшити швидкість уже до я десяти кілометрів на секунду. За хвилину піднявшись ще на шістсот кілометрів, диспетчерська космодрому передала мене вже орбітальній диспетчерській.