Читати книгу - "Наша пісня на руїнах світу, Тихий Лис"

Джеф, покопирсавшись у купі речей, які викинув із свого рюкзака перед вилазкою, знайшов зарядний пристрій від свого телефону. Старий, потертий пристрій пережив не один рік зі своїм власником. Кабель був обережно відремонтований ізоляційною стрічкою, не зважаючи на все це свою функцію виконував. Со Мі нудьгуючи розгойдувалася у кріслі, доки Джеф, щось уважно вивчав у телефоні, сидячи біля розетки. Знудившись остаточно, дівчина стала роздивлятися кімнату, потім розкидані пакунки локшини, згадався подарунковий пакет із жахливим сюрпризом у середині. Від цієї думки сироти виступили на шкірі. Згадався Джеф, як він картав себе за це. Його сумний вигляд того дня. Їй стало шкода свого знайомого, мимоволі вона зиркнула на нього. Хлопець здавалося вже цілком прийшов до тями. Щось копирсався в телефоні, здавався серйозним і заклопотаним. За ці кілька дні, що вони були знайомі, Со Мі для себе його характеризувала як відповідального і серйозного хлопця. У всьому хаосі, що відбувався навколо, він примудрявся залишатися холодним і розважливим. І ось, доки вона байдикувала і нудьгувала він знову щось заклопотано вишукував. Со Мі була певна, це чергова важлива інформація, яка допоможе їм виживати на далі або ж планувати подальші кроки.
Після кількох хвилин спостережень дівчина запідозрила неладне. Його серйозне і зазвичай зосереджене обличчя видавало час від часу дивну посмішку, наче він читав не новини, а меми.
- Ей, що ти там читаєш? - не витримавши, поцікавилася Со Мі.
- Новини - відповів, не відволікаючись Джеф.
- Щось занадто веселі в тебе новини - не повірила йому.
- Та, веселенькі - посміхнувшись, погодився він - Ось, ти лиш послухай ці заголовки: "Айдол Со Мі. Мила принцеса чи зла відьма?" Ахаха. Або ось: "Со Мі ненавидить компліменти від хлопців", а ще "Со Мі в центрі чергового скандалу. Кинула букет квітів у фаната"
- Ей! Досить читати цю брехню! - зірвалася зі свого крісла Со Мі - Це все наклепи і жовта преса!
- Та тут навіть відео є, як ти його жбурляєш - вже не стримувався від сміху Джеф.
- Він сам винен. І взагалі, віддай телефон. Він має заряджатися, а не розважати тебе - сердилася вона.
- Ого! А тут вже цікаво: "Конфуз на виступі: Со Мі показала фанам трусики"
- Ей! Віддай сюди телефон - з блиском у карих очах кинулася вона до нього, уже втративши терпіння.
Невисока, тендітна дівчина рішуче рушила вперед, намагаючись дотягнутися до телефону в руках Джефа. Вищий і кремезніший неї хлопець з грайливою посмішкою ухилявся, відводячи гаджет то вліво, то вправо, намагаючись увімкнути відео під статтею. Со Мі різко вчепилася за зап'ястя, її пальці були тонкими, але хватка міцна. У той момент, коли Джеф рефлекторно підняв телефон високо над головою, вона трохи втратила рівновагу. Її довге волосся хвилею сповзло вперед, коли вона зойкнула і впала, але не на підлогу – прямо на нього. Її тепле тіло завмерло в його руках, а він навіть затамував подих від несподіванки, відчуваючи важке, від недовгої боротьби, дихання дівчини. Та Со Мі, здавалося зовсім не бентежили ці деталі. В її каштанових оченятах горів вогонь перемоги. Скориставшись його секундною слабкістю вона вихопила телефон наче спритна кішка.
— Є! — коротко вигукнула вона, тріумфуючи, і відразу взялася до роботи.
Со Мі сиділа на колінах Джефа, занурена у свій "важливий процес". Її довге, трохи скуйовджене волосся спадало на обличчя, але вона швидко заправляла його за вухо, не припиняючи закривати відкриті вкладки. Кожного разу гнівно пирхаючи, коли пробігала по заголовкам новин, які він уже прочитав.
Джеф, досі утримуючи її однією рукою за талію, щоб вона раптом не вирішила знову втратити рівновагу, лише стримано посміхався.
- Ти дійсно епатажна співачка - здавлено промовив він, спостерігаючи, як Со Мі буквально «вичищає» браузер.
- Це все дурна жовта преса - випалила вона, навіть не глянувши на нього, закриваючи останню вкладку - Та й взагалі, ніколи не буває зайвим трішки чорного піару.
На мить у кімнаті запанувала тиша. Вони зіткнулися поглядами. Він, з легкою самовдоволеною посмішкою, наче спіймав її на дрібній пакості. Вона, сердита і трішки розгублена від нерозуміння, як опинилася в нього на руках. Джеф, скориставшись паузою, ледь нахилив голову ближче до її обличчя.
- Тобі зручно? Бо мені здається ти сплутала мене з тим кріслом.
Со Мі лише знизала плечима, а її губи склалися в легку усмішку.
- А нічого тобі копирсатися в моєму... - її фразу обірвала темрява, яка охопила всю кімнату. Різко зникли механічні шуми, що наповнювали будівлю. Стало зрозуміло - в аеропорті вимкнули електропостачання.
- От хрінь! - вилаявся Джеф, допомагаючи в темряві Со Мі піднятися на ноги.
- Я ж говорила зарядити телефон! - докоряла йому дівчина, світячи екраном в обличчя. На телефоні було всього 11 відсотків заряду.
- Вибач - винувато чухав потилицю Джеф.
- Що тепер робитимемо?
- Потрібно вибиратися. Я надіявся ми це зробимо з освітленням.
- Пропонуєш йти вже?
- Ні, з ранку. Не хочу, щоб ми опинилися на вулиці серед ночі. І так не зрозуміло, що очікувати там. Сьогодні відпочинемо, завтра рушимо.
- Надіюся по дорозі ми зайдемо у вбиральню - мрійливо говорила Со Мі у темній кімнаті.
Джеф стояв, спершись плечем на стіну і не розділяв такого безтурботного настрою подруги. Ще хвилину тому, він бешкетував і дражнив її, забувши про всі проблеми навколо. Але тепер реальність знову нагадала про себе. Його голова була переповнена думками. Як пробратися через цю юрбу зомбі? Як зробити це швидко і безпечно? Він знав, що міг впоратися з усім, що зустрінеться на його шляху, але Со Мі...
Зранку, у невеличкій кімнаті, що тимчасово стала їх прихистком, підсвічуючи слабким світлом ліхтарика телефону, Джеф і Со Мі методично збирали речі. Хлопець тим часом ділився їх планом втечі. Вони вирушать коридором із технічними приміщеннями. Далі по коридору був пожежний вихід. Через нього потраплять на підземний паркінг, там спробують знайти машину. Джеф виконуватиме роль штурмовика і рухатиметься попереду, Со Мі буде тим часом світити ліхтариком телефону. Після короткого брифінгу і приготувань вони уже стояли біля виходу, прислуховуючись до кожного шороху, який чувся із-за зачинених дверей.