Читати книгу - "Посланець світла, Oleg Poroshok"

"Якщо ти хочеш знайти мир, потрібно почати з пробачення. Попросити пробачення у всіх кого скривдив, і гоголовне попросити пробачення у Бога тобто те саме, що у всіх кого ти скривдив, і тоді вже не бояться йти до Бога з відкритим серцем," — мовив герой, і його слова були, як потік води, що вимиває все на своєму шляху. Покараний стояв мовчки. Герой бачив, що він навіть не сподівався на слова чи допомогу, але навіть у глибокій темряві кожен може знайти хоча б маленький промінь світла, якщо лише дозволить собі відкрити серце. Тому герой залишив його на деякий час, щоб цей чоловік змусив себе подумати. Тим часом, по той бік великого порожнього космосу, у темряві, почав підніматися новий противник. Цей супротивник не мав форми і не мав імені. Він був відображенням бездіяльності, розпачу і страху. Це був привид сумнівів, тінь, яка була готова підійти до героя і спробувати зламати його волю. Але герой, відчуваючи це, вже був готовий. Він чітко усвідомлював, що його місія не лише в очищенні покараних, але й у протистоянні самим страхам, якими наповнений космос. Страх відмови, страх від зміни, страх від нового початку. Вони всі створювали тіні, що переслідували героїв і змушували їх сумніватися в тому, що вони мають робити. І от герой зробив крок до цієї тіні. Він не боявся. Він був спокійний, бо знав, що у серці його є і любов, і віра, і Бог — його супутник. Тінь намагалася затуманити його розум, шепочучи у вухо сумніви і страхи, але герой стояв твердим. І ім'я тої тіні диявол. Герой почав говорити, проголошуючи в своїх думках слова сили і віри. "Бог на моїй стороні. Я не сам. Я маю силу змінити це." Тінь розсипалась на частини, але не зникла повністю. Вона не могла зламати героя, бо він не залишав чекав нових викликів, нових душ, які потребували допомоги. І він був готовий, бо знав, що навіть темряві можна протистояти світлом — світлом віри, світлом правди, світлом любові.