Читати книгу - "Маятник Фуко"

«Що ж вони означають?» запитав Діоталлеві, одразу зацікавившись.

«Гм», сказав професор Каместрес, «як уже говорилося у першій Liber legis, кожне число нескінченне, а тому різниці між ними немає!» «Розумію», сказав Бельбо. «Але чи не гадаєте ви, що все це дещо неясно для пересічного читача?»

Каместрес ледь не підстрибнув на стільці. «Та ж це абсолютно доконечно. Той, хто досяг би розуміння цих таємниць без належної підготови, провалився б у Безодню! Я ризикую вже тим, що доводжу їх до широкого відома навіть у прихованому вигляді, повірте мені. Я працюю в царині поклоніння Звірові, але більш радикальними методами, ніж Кровлі, погортайте мої сторінки про congressus cum daemone[122], про приписи щодо обладнання храму та про тілесне єднання зі Шкарлатною Жінкою та Осідланим Нею Звіром. Кровлі зупинився на так званому протиприродному тілесному єднанні, я ж намагаюсь розширити обряд за межі Зла як ми його мислимо, я торкаюсь немислимого, абсолютної чистоти Ґоетеї, крайнього порога Бас-Аумґна та Са-Ба-Фта…»

Бельбо не залишалося нічого іншого, як прозондувати фінансові можливості Каместреса. Він зробив це шляхом довгих словесних кружлянь, і врешті з’ясувалося, що той, як і Браманті, не мав ані найменшого наміру самофінансуватися. Тоді розпочалася фаза відкараскування з невиразним проханням залишити машинопис на тиждень, а там побачимо. Але тут Каместрес притиснув машинопис до грудей, твердячи, що до нього ніколи не ставилися з такою недовірою, і вийшов, даючи нам зрозуміти, що в нього є способи, не із загальноприйнятих, аби примусити нас пошкодувати, що ми його образили.

Одначе невдовзі ми мали вже десятки рукописів, безсумнівно категорії АВК. Тож слід було зробити бодай якийсь мінімальний відбір, адже ми збиралися все це ще й продавати. Не маючи можливості читати все, ми переглядали зміст, іноді зазираючи в текст, а потім ділилися один з одним своїми відкриттями.

45

А з цього випливає незвичайне запитання. Чи знали єгиптяни електрику?

(Peter Kolosimo, Terra senza tempo, Milano, Sugar, 1964, p. 111)

«Мені трапився опус про зниклі цивілізації та таємничі країни», говорив Бельбо. «Виглядає на те, що на початку існував континент Му, десь у районі Австралії, і звідти почали розходитися великі потоки міграцій. Один попрямував на острів Авалон, другий — на Кавказ та до витоків Інду, потім пішли кельти, засновники єгипетської цивілізації, і нарешті Атлантида…»

«Стара історія: можу вам цілий стіл завалити добродіями, що пишуть книги про Му», мовив я.

«Але цей, мабуть, готовий платити. А потім там є ще чудовий розділ про грецькі міграції на Юкатан, він розповідає про барельєф у Чічен-Іца, на якому зображено воїна, що схожий на римського легіонера. Як дві краплі води…»

«Усі шоломи на світі прикрашені або пір’ям, або кінською гривою», сказав Діоталлеві. «Це не доказ».

«Для тебе, але не для нього. Він знаходить поклоніння змієві у всіх цивілізаціях і робить з цього висновок про їх спільне походження…»

«Хто ж не поклонявся змієві?» сказав Діоталлеві. «Звичайно, крім Вибраного Народу».

«Авжеж, ці поклонялися тільцям».

«То була хвилина слабкости. Однак я б відкинув цього добродія, навіть якщо він платить. Кельтизм та арійство, Калі-Юґа, присмерк Заходу і духовність есесівців. Нехай я параноїк, але від нього пахне нацизмом».

«Для Ґарамона це не мусить бути протипоказання».

«Так, але все має свої межі. А я бачив інший опус, про гномів, ундин, саламандр, ельфів та сильфід, фей… Тут теж замішані витоки арійської цивілізації. Виходить, що есесівці походять від Семи Ґномів».

«Не від Семи Ґномів, а від Нібелунґів».

«Але тут говориться про Крихітний Ірландський Народ. І погані тут феї, а малюки хороші, може, лишень трохи капосні».

«Відклади це окремо. А ви, Казобоне, що знайшли?»

«Лише цікавий текст про Христофора Колумба: автор аналізує його підпис і знаходить там не більше і не менше, як натяк на піраміди. Колумбовим наміром було відбудувати Єрусалимський Храм, адже він був великим магістром тамплієрів у вигнанні. Позаяк усім відомо, що він був португальським євреєм, а отже, досвідченим кабалістом, то саме за допомогою талісманних заклинань він припиняв бурі й подолав скорбут[123]. Я не переглядав текстів про Кабалу, адже, гадаю, їх уже дивився Діоталлеві».

«У всіх єврейські літери неправильні, мабуть, перемальовані з сонників».

«Не забувайте, що ми не займаємося філологією, а вибираємо тексти для „Розкритої Ісіди“. А може, дияволістам подобаються єврейські літери з сонників. Я не маю певности щодо матеріалів, які стосуються масонства. Пан Ґарамон просив мене бути тут надзвичайно обережним, він не хоче втручатися у чвари між різними обрядами. Однак я б не відмовився від цього рукопису про масонську символіку Лурдського гроту. Ані від цього чудового опусу про появу якогось благородного добродія, можливо, графа Сен-Жермена, близького друга Франкліна та Лафайєта, в хвилину створення прапора Сполучених Штатів. Автор досить добре пояснює значення зірок, але щодо смуг він явно впадає в замішання».

«Граф де Сен-Жермен!» сказав я. «Овва!»

«Ви що, його знаєте?»

«Якщо я скажу, що знаю, ви ж мені не повірите. Але облишмо це. Я маю тут монстра на чотириста сторінок проти помилок новочасної науки: атом як єврейський обман. Помилка Айнштайна й містична таємниця енергії. Ілюзія Ґалілея і нематеріальна природа Місяця та Сонця».

«З цього приводу», мовив Діоталлеві, «найбільше мені припав до вподоби оцей огляд фортіянських наук».

«Що ж воно таке?»

«Назва походить від певного Чарльза Гоя Форта, який зібрав величезну колекцію нез’ясованих фактів. Дощ із жаб у Бірмінгемі, відбиток казкової тварини у Девоні, таємничі сходинки та сліди присосок на деяких гірських хребтах, нерегулярність прецесії рівнодення, написи на метеоритах, чорний сніг, криваві зливи, крилаті істоти у небі на висоті вісім тисяч метрів над Палермо, світляні колеса в морі, останки гігантів, дощ із мертвого листя у Франції, опади з живої матерії на Суматрі, й, звичайно, всі оті сліди на Мачу-Пікчу та на інших вершинах Південної Америки, які свідчать про приземлення в доісторичну епоху могутніх космічних кораблів. Ми не самі у Всесвіті».

«Непогано», сказав Бельбо. «Те, що мене особисто інтригує, це оці п’ятсот сторінок про піраміди. Чи відомо вам, що піраміда Хеопса лежить якраз на тридцятій паралелі, саме на тій,