Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд 📚 - Українською

Читати книгу - "Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд"

708
0
03.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Коли твоє немовля — некромант!" автора Хелена Хайд. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 79 80 81 ... 118
Перейти на сторінку:
Розділ 23. 3

Бабулька тим часом, щось невиразно мукаючи, байдуже на мене подивилася, і мені навіть здалося, що в її застиглих очах промайнула іскра усвідомленості та впізнання, разом з яким і помітна любов до моєї персони. Але протрималося це не довше за секунду. Після закінчення якої гоблінка видавила на губку крапельку миючого засобу, повільно розмилила його мертвенно-блідими пальцями і почала натирати тарілку, з якої я сьогодні вранці снідала.

Німа сцена мого спостереження тривала кілька секунд. Після цього я зробила кілька кроків назад, зачинила двері на кухню і рвонула в спальню, щоб схопити Клавіка. І вже разом із ним вискочила з квартири… цього разу не забувши перевзутися у вуличні босоніжки.

— Слухай, посидиш із моїм карапузом трошки? — незграбно пробурмотіла я, простягаючи усміхненого синочка Діні, яку він уже за звичкою зустрів, радісно простягаючи ручки до знайомої тітки.

— Да без проблем. А що сталося? Бачу, ти знову трошки... нервова.

— Ага, є трохи, — гукнула я. — Просто зараз та притрушена гоблінка, що мені дошкуляла, миє в мене на кухні посуд з сокирою, що стирчить із черепа.

— Шо-о-о-о? — тільки й спромоглася потягти подруга. Загалом так, воно справді звучало, немов якийсь дикий сюр.

— Сама в шоці, — тяжко зітхнула я. — Там її, схоже, хтось прибив, а Клавік підняв… мабуть вирішив, що мама дуже втомилася, справ домашніх у неї ще багато. І таким чином виступив у ролі «помічника». Сам, мовляв, поки що помити посуд не можу, не доріс... але раз уже поряд трупик валяється — підніму його і накажу!

— Якось ти надто спокійно про це говориш, — нервово загиготіла Діна.

— І то правда. Навіть дивно… Хоча, можливо, я починаю звикати до цього. Або у мене просто дах поїхав, теж варіант, так. Загалом, посидь, будь ласка, з Клавіком, поки я до Арка на роботу збігаю.

— А може, від мене зателефонуєш?

— Мабуть, не треба, — похитала головою я. — До відділку недалеко. Тарифи на телефонний зв'язок чималі. А якщо я почну зараз з ним цю розмову, то навряд чи зможу швидко зупинитись і наговорю тобі чималий рахунок. Та й мені просто не завадить трішки прогулятися після появи такої специфічної прибиральниці у своїй квартирі.

— Ну, дивись, як знаєш, — тяжко зітхнула подруга. Я ж, продовжуючи дивитися на неї оком, що нервово сіпалося, помахала на прощання і спустилася на перший поверх. Звідки вже бадьоро дійшла до місця роботи свого чоловіка, щоб повідомити йому радісну новину. При цьому не особливо поспішала: прикинувши, скільки гоблінці, з її зомбі-темпами, знадобиться часу, щоб перемити весь посуд у раковині, я вирішила не припиняти цей її благородний порив. Нехай хоч щось корисне для мене зробить після всіх пакостей.

 

— Це ти серйозно? — буквально схопився некромант, щойно я, увійшовши до нього, з ходу виклала суть того, що відбувається.

— А по мені хіба не видно? — нервово захихотіла я і, не чекаючи від чоловіка на запрошення, сіла навпроти нього. — Якого взагалі відбувається, Арку? Ти вже боги знають скільки обіцяєш придумати щось, але поки жодних рішень не видав!

— Вибач, я справді над цим працюю, — тяжко зітхнув чоловік, опустившись на свій робочий стілець. — Вже б давно закінчив, але роботи вічно багато — дріб'язкової, але обов'язкової «для галочки», і зазвичай вона забирає багато часу. До того ж тут лабораторія просто ніяка. Але я вже майже вигадав, як це можна буде організувати. Просто повір мені і почекай ще трохи.

— Ой, постараюсь.

— Насправді ці зомбі — не головне, що зараз хвилює, — суворо промовив чоловік, схоже, просто бажаючи змінити тему розмови.

— Та невже?

— Саметак. Спочатку ти помічаєш, що ця баба закидає тебе блошиними прокльонами. Незабаром після цього дізнаєшся, що її найняв якийсь таємничий хрін із гори. А через пару днів після того, як я влаштовую їй обшук, її хтось убиває, схоже, у її власній квартирі! Як на мене, така собі тенденція. І оскільки ми не знаємо, яку роль у цьому гіпотетично могли відвести тобі, краще готуватися до найжорсткішого варіанту можливої оборони.

 

Друзі! Запрошую вас на мою свіженьку-гаряченьку новинку - "Магічна крамничка фенікса"!

Дізнайтесь, як це - переродитись у фентезійному серіалі, який дивилась в минулому житті!

Обов'язково приходьте, буде цікаво!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 79 80 81 ... 118
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд"