Читати книгу - "Жінка у вікні"

«Я мушу вибачитися перед вами, — пробурмотів Литтл, хитаючи головою. — І Вел… Дідько, вона справді мусить вибачитись».

Я не заперечувала.

Він зайшов ще наступного дня. До того часу репортери вже вистукували мені у двері, не відпускали дзвінок. Я ігнорувала їх. Якщо я чогось і навчилася за минулий рік, то це ігнорувати зовнішній світ.

— Як ви, Анно Фокс? — спитав Литтл. — А це, мабуть, ваш славнозвісний психіатр.

Доктор Філдінґ вийшов за мною з бібліотеки. Тоді став збоку та витріщився на копа, на самі його масштаби.

— Радий, що ви у неї є, сер, — сказав Литтл, трусячи його руку.

— Я теж, — відповів доктор Філдінґ.

І я також. Останні шість тижнів нормалізували мене, очистили розум. Принаймні мені поставили нове стельове вікно. Зайшов професійний чистильник, до блиску відмив дім. І я приймаю все правильними дозами, майже не п’ю. Зовсім не п’ю, як на те пішло, завдяки татуйованій чарівниці-психологині на ймення Пем. «Я мала справу з найрізноманітнішими людьми в найрізноманітніших ситуаціях», — сказала вона мені під час свого першого візиту.

— Це може стати для вас чимось новим, — сказала я.

Я намагалася вибачитися перед Девідом — телефонувала йому як мінімум кілька десятків разів, але він жодного разу не підняв слухавку. Цікаво, де він зараз. Цікаво, чи він у безпеці. Я знайшла його скручені навушники-затички під ліжком у підвалі. Забрала їх нагору і сховала в шухляді. Раптом він передзвонить.

Кілька тижнів тому я повернулася на «Агору». Вони — моє плем’я; щось на кшталт сім’ї. Я сприятиму зціленню й добробуту.

Також я уникаю Еда та Лівві. Не завжди, не повністю; інколи, вночі, коли я їх чую, то щось бурмочу у відповідь. Але з довгими розмовами покінчено.

100

— Ну ж бо.

Рука в Біни суха. Моя — ні.

— Ну ж бо, ходи.

Вона відчинила двері в сад. Крижаний вітер залітає всередину.

— Ти зробила це на даху, під час зливи.

Але то було по-іншому. Я боролася за своє життя.

— Це твій сад. Під сонцем.

Дійсно.

— І в тебе є зимові черевики.

Теж правда. Я знайшла їх у комірчині. Не взувала їх ще з тієї ночі у Вермонті.

— То чого ти чекаєш?

Нічого… Вже нічого. Я чекала, доки повернеться моя сім’я; цього не станеться. Я чекала, доки зникне моя депресія; сама вона не зникне, не без моєї участі.

Я чекала, щоб повернутися у світ. Тепер цей час настав.

Тепер, коли Сонце осяває мій будинок. Тепер, коли в мене чиста голова й чисті очі. Тепер, коли Біна тягне мене до дверей, до вершини сходів.

Вона має рацію: я зробила це на даху під час зливи. Я боролася за своє життя. Тож мені, мабуть, не хочеться помирати.

І якщо я не хочу померти, мені треба почати жити.

Чого ти чекаєш?

Один, два, три, чотири.

Вона відпускає мою руку і заходить у сад, залишаючи сліди на снігу. Повертається, кличе мене.

— Ну ж бо.

Я заплющую очі.

І розплющую їх.

І роблю крок назустріч світлу.

Подяки

Дженніфер Джоел, моїй подрузі, агенту та неоціненній наставниці;

Фелісіті Блант, за вміння творити чудеса;

Джейку Сміту-Босанкету та Еліс Ділл, які дали мені світ;

командам в «АйСіЕм» та Кертісу Брауну.

Дженніфер Брель та Джулії Віздом, моїм проникливим, великодушним чемпіонкам;

командам в «Морроу та Гарпер»;

моїм міжнародним видавцям, із вдячністю.

Джозі Фрідмен, Ґреґу Муредіену, Елізабет Ґеблер та Дрю Ріду.

Моїй сім’ї та друзям;

Гоуп Брукс, кмітливій першій читачці та невтомній чирлідерці;

Роберту Даґласу-Фейрхерсту, давньому натхненникові;

Ліейт Стелик, яка сказала, що я можу;

Джорджу С. Ґеорґієву, який сказав, що я мушу.

Про автора

Е. Дж. Фінн досі був відомий як автор багатьох статей у таких часописах, як «Лос-Анджелес Таймз», «Вашингтон Пост» та «Літературний додаток Таймз» (Велика Британія). Дебютний роман Фінна «Жінка у вікні» вже продається в тридцяти п’яти країнах у цілому світі, а кіностудія «Фокс» займається розробкою екранізації. Уродженець Нью-Йорка, Фінн жив у Англії протягом десяти років, та знову повернувся до Нью-Йорка.

Примітки

1

Психологічний трилер відомого британо-американського реж. Альфреда Гічкока (1899–1980), заснований на реальній історії серійного душителя 1920-х рр. Е. Л. Нельсона. Визнаний «першим незаперечним шедевром» Гічкока і фільмом, у якому англійський режисер «уперше відкрив для себе Америку». Гічкок працював у Голлівуді з 1939 р., але до 1943 р. його фільми базувалися на британській тематиці.

2

Town-house — малоповерхові будинки на декілька сімей, сполучені в один корпус. (Тут і далі прим. перекл., якщо не вказано інше.)

3

Macy’s — одна з найстаріших та найбільших мереж роздрібної торгівлі в США.

4

Gramercy Park — невеликий приватний парк на півдненному сході Мангеттену.«

5

The Man Who Knew Too Much» (1956) — кольоровий фільм реж. Альфреда Гічкока.

6

«Gilda» (1946) — фільм-нуар, мелодрама реж. Чарльза Відора.

7

Різновид класичного чоловічого взуття.

8

Традиційна китайська страва із пшеничної локшини з різноманітними добавками.

9

Slugger (амер. «ударник», тут «ударниця») — сленгове спортивне слово на позначення сильного відбиваючого гравця у бейсболі, а також сильного в атаці, але вразливого в обороні у боксі. (Прим. ред.)

10

Harlem — район на півночі Мангеттену, частина Верхнього Мангеттену.

11

Midtown (Середній Мангеттен) — один з трьох великих районів Мангеттену.

12

Lenox Hill — квартал у районі Іст-Сайд, що на Мідтауні.

13

У британському варіанті англійської «перший» поверх означає «загальноприйнятий» другий поверх, у той час як перший називають «нижнім» (ground floor).

14

Перший поверх (фр.).

15

Французька мова (фр.).

16

Merlot — сорт французького вина, переважно з червоного винограду.

17

IKEA — одна з найбільших та найпопулярніших