Читати книгу - "Чужим життям, Ганна Зюман"

Особняк герцога Сандра

Слід було поквапитися — настав час виїжджати, а Яна все не виходила.

Альберт нервував.

Яніна ідея з чорною сукнею доводила його до сказу.

Як вона могла до такого додуматися? І от вперта ж, варто було йому тільки згадати про сукню, Яна відразу сунула під ніс договір, в якому був передбачений вільний вибір одягу.

З іншого боку, він її попереджав, тож нехай нарікає на себе. Зганьбить себе на балу — він і близько до неї не підійде, попри те, що вона Джерело. І начхати на їхні стосунки, гидити себе він не дозволить.

Коли двері Яниних кімнат відчинилися, Альберт зрозумів, що вкотре недооцінив іномирянку.

А ще зрозумів, що на балу навіть на крок не відійде від неї.

Та що там не відійде, він уже зараз хотів просто зачинити двері та не випускати її нікуди.

Сукня навіть злегка не була схожою на жалобну, всупереч свого кольору.

Вперше він подумав, що чорний може бути урочистим.

Саме так Яна виглядала. Наче королева невідомої далекої країни.

Дарма що корсет був відсутній, а тканина щільно облягала стегна, потім розширюючись великими хвилями, в неї не було навіть натяку на вульгарність або розпусність. Довгі, вище ліктя чорні рукавички не заважали, лише доповнювали образ.

Також неймовірним доповненням було важке кольє, яке Яна вибрала із сімейної колекції герцога.

Це кольє, яке його батько привіз з далекої країни, жодного разу не надягалося його матір'ю та зберігалося виключно через незвичайність каміння в ньому. Тепер здавалося, що воно було спеціально створене для цієї жінки й всі ці роки просто чекало свого часу.

Яна, добре розуміючи, яке враження справила на герцога, царською ходою попрямувала до нього.

— Ну що, поїхали на поховання вашої жорстокої аристократії?

— Від мене ні на крок, — буркнув Альберт, чим викликав у Яни самовдоволену посмішку.

Королівський палац

Його Величність не відразу зрозумів, що відбувається щось не те.

Вислуховуючи графиню Іштанську, він сильно нервував, оскільки бал офіційно вже почався, а герцога Сандра з баронесою все ще не було.

Невже його друг вирішив ослухатися прямого наказу?

Під час їхньої останньої зустрічі герцог був дуже злий і в черговий раз вимагав скасування запрошення на бал, але Одуел залишився непохитним.

По залі пролунав дивний шум, а графиня раптом зовсім нетактовно перестала дивитися на Його Величність, повернувши голову до дверей.

Саме в цей момент пролунав гучний голос розпорядника.

— Герцог Сандр та баронеса Яленська.

Забувши про дивну поведінку графині, Його Величність з задоволенням усміхнувся та, кинувши вибачення графині, що дивно завмерла, дуже повільно, якраз настільки, щоб новоприбулі встигли дійти до нього, розвернувся у бік дверей.

У залі стояла тиша.

Всі погляди були спрямовані на короля та новоприбулих гостей.

Герцог Сандр відважив церемоніальний уклін, баронеса, як здалося Його Величності, навмисне занадто повільно присіла в глибокому реверансі.

Десь позаду них пролунав здавлений чоловічий стогін і уривчасте жіноче пирхання.

Одуел уперше розгубився.

— Перепрошую за наше запізнення, — Альберт повернув Його Величність у реальність.

— Ласкаво просимо до нашого скромного балу, — вивчино відповів король, пожираючи Яну очима.

— Ваша Величність, — як ні в чому не бувало продовжив Сандр в абсолютній тиші, — дозвольте вам представити мою супутницю баронесу Яніну Яленську.

Баронеса посміхнулася, згадавши зовсім інше знайомство, а ось Одуелу довелося зібратися, щоб зіграти роль першого знайомства. Тож він мило посміхнувся, нахиляючись до руки баронеси, та промовив:

— Дуже радий познайомитися з вами, баронесо. Як вам палац?

— Не можу судити про те, чого ще не встигла розглянути.

— Тоді я вам все тут покажу, — підморгнув Яні Одуел, не відпускаючи її руки. — Ніхто не зробить це краще за мене.

Не встигла Яна схаменутися, як король просунув її руку собі під лікоть і буквально потяг углиб зали.

Яна лише краєм ока помітила, що Альберт рушив за ними, але був перехоплений якимись занадто яскраво вдягнутимита дуже пихатими панами.

— Мабуть, варто розпочати з нашої останньої перлини, на честь якої дається цей бал. Вам напевно відомо про відкриття святого водоспаду Кай-Рій, що прокинувся, — Його Величність злегка загальмував і, повернувшись до Яни, підморгнув їй ще раз.

Яна замислилась.

Ось це підморгування, це було підморгування їй як причини відкриття водоспаду чи щось інше?

Тим часом вони встигли дійти до протилежного кінця зали, де Яна побачила, про що саме казав Одуел.