Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Встановіть особисті кордони, знаючи, що ви покращуєте власне життя, а не шкодите іншим.
Тест для самоперевірки
1. «Я погоджуюся зробити щось для іншої людини, коли хочу відмовитися».
А. Так, я часто так роблю.
Б. Я відмовляюся і пояснюю людям, чому саме відмовляюся, щоб більше мене не просили.
В. Я зазвичай відмовляюся, не виправдовуючись і не кажучи неправду.
2. «Я відчуваю, що постійно маю рятувати моїх близьких та розбиратися з їхніми проблемами».
А. Ні, я не втручаюся у справи інших людей.
Б. Так, часто.
В. Ні, я знаю про власні обмеження і пропоную лише ту допомогу, яку можу надати, і лише тоді, коли можу допомогти.
3. «Постійно буває, що я втягуюся у якісь безглузді сварки та суперечки».
А. Так.
Б. Ні, зі мною такого не трапляється.
В. Ні, адже я намагаюся триматися якомога далі від людей.
4. «Я позичаю гроші друзям чи рідним через співчуття, почуття провини чи обов’язку або через те, що відчуваю загрозу».
А. Так.
Б. Ні, я позичаю гроші, чітко зазначаючи, коли саме їх треба повернути.
В. Ні, я не довіряю людям та / або хочу зберегти кожну зароблену копійчину.
5. «Я часто відчуваю стрес через роботу».
А. Так.
Б. Ні, я ніколи не переймаюся через роботу. У позаробочий час я даю собі спокій, і мені все одно, що там на роботі відбувається.
В. Ні. Я вимикаю робочі сповіщення та ігнорую дзвінки, повідомлення, електронні листи. Вдома намагаюся поринути у спілкування з друзями або рідними чи присвятити цей час собі. У деяких ситуаціях я можу поступитися цими принципами (коли сталося щось непередбачуване або йдеться про вкрай важливий робочий проєкт), але стежу за тим, щоб не загрузнути в цьому надовго.
6. «Мені здається, я надто багато часу приділяю соціальним мережам».
А. Так.
Б. Ні, мені подобається іноді зазирнути у соцмережі, але я не гублюся в них.
В. Я заходжу у власний профіль у соцмережах задля виконання робочих завдань у чітко встановлений час і визначені для цього дні. Після цього виходжу з акаунту на смартфоні.
7. «Я відчуваю провину, відмовляючи комусь».
А. Так.
Б. Ні.
В. Ні, мені все одно, що там люди собі подумають. Коли мене про щось просять, я відчуваю роздратування / злість / обурення.
8. «Мене втягують у діяльність або зобов’язання, якими я не хочу займатися».
А. Так.
Б. Ні.
В. Ні, люди знають, що до мене не варто звертатися з проханнями.
9. «Я не довіряю людям».
А. Так і є.
Б. Комусь я довіряю, комусь — ні.
В. Ні, я усім довіряю, і через це в мене іноді виникають проблеми.
10. «Я надмірно відверто ділюся особистою інформацією надто швидко після знайомства».
А. Так.
Б. Ні.
В. Я не довіряю людям, щоб ділитися з ними особистою інформацією.
11. «Я можу отримати відмову, не відносячи її до себе особисто».
А. Так.
Б. Ні, я зазвичай сприймаю відмову як особисту образу.
В. Я зазвичай не прошу людей про допомогу. Я не думаю, що вони упораються з завданням, або не довіряю їм.
12. «Я не можу за себе заступитися, коли зі мною погано поводяться».
А. Так і є.
Б. Ні, я розриваю стосунки, починаю лаятися або пліткую про цю людину.
В. Ні, я можу сказати, що саме відчуваю через таку поведінку.
13. «Я відчуваю провину, коли присвячую час собі».
А. Ні, я знаю, що маю дбати про себе, щоб мати можливість піклуватися про інших. «З порожньої пляшки води не наллєш», так би мовити.
Б. Так.
В. Ні, мої потреби для мене важливіші за потреби інших людей.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб», після закриття браузера.
