Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Сонет
Полудень… Степ… Дзвенить усе, дзвенить — Не знати що… чи трави то, чи тиша… Лиш зрідка вітерець дихне, полин сколише І пах важкий нагусне, побіжить… Понад могили вдалині струмить… Важкої спеки золото бліде усе ясніше… Лежить лінивий день… Лежить, не чуть, що й дише… І обрій синіми крильми не майорить… Бреду… Ярок… Заросле джерело… каміння… терен. Мов ящірок хвости оті химерні Встають з полудня ген хмар різьблені дахи І блиска над лінивії шляхи… І тиша… Степ… Дзвенить, дзвенить довкола. Дурманить пахощами день і думку веде колом. Серпень
Ті ранки золоті, сухі, холодні По стернях тіні хмар у прозор, у блакить… Там серпень клонить тінь із синьої безодні, Там серпень сполохом, морями піль горить. Перерипіли вже вози повільнії, важкії В ліниву куряву прозорий зореспад… Вже по клунях лежать, пшениця й жито, Хід осені вистукує вже яблуками сад. І не буяти вже, не гнати сік отавам. Сухі, порожні ранки золоті, І вже нещирі всі оті ласкаві Слова твої… Ох, – все не ті, не ті. «Під кручею – сніги. Плач вітру по слідах…»
Під кручею – сніги. Плач вітру по слідах… І темна і важка лежить вода, як лід той темний… Мертвий той вогонь, дідів, батьків життя… їх кров та біль на сконі. Зоря у пустирях надвечір зажовтіє, і
Полудень… Степ… Дзвенить усе, дзвенить — Не знати що… чи трави то, чи тиша… Лиш зрідка вітерець дихне, полин сколише І пах важкий нагусне, побіжить… Понад могили вдалині струмить… Важкої спеки золото бліде усе ясніше… Лежить лінивий день… Лежить, не чуть, що й дише… І обрій синіми крильми не майорить… Бреду… Ярок… Заросле джерело… каміння… терен. Мов ящірок хвости оті химерні Встають з полудня ген хмар різьблені дахи І блиска над лінивії шляхи… І тиша… Степ… Дзвенить, дзвенить довкола. Дурманить пахощами день і думку веде колом. Серпень
Ті ранки золоті, сухі, холодні По стернях тіні хмар у прозор, у блакить… Там серпень клонить тінь із синьої безодні, Там серпень сполохом, морями піль горить. Перерипіли вже вози повільнії, важкії В ліниву куряву прозорий зореспад… Вже по клунях лежать, пшениця й жито, Хід осені вистукує вже яблуками сад. І не буяти вже, не гнати сік отавам. Сухі, порожні ранки золоті, І вже нещирі всі оті ласкаві Слова твої… Ох, – все не ті, не ті. «Під кручею – сніги. Плач вітру по слідах…»
Під кручею – сніги. Плач вітру по слідах… І темна і важка лежить вода, як лід той темний… Мертвий той вогонь, дідів, батьків життя… їх кров та біль на сконі. Зоря у пустирях надвечір зажовтіє, і
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"