Книги Українською Мовою » 💛 Романтична еротика » Хочу тебе кохати, Олена Тодорова 📚 - Українською

Читати книгу - "Хочу тебе кохати, Олена Тодорова"

469
0
14.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хочу тебе кохати" автора Олена Тодорова. Жанр книги: 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 86 87 88 ... 151
Перейти на сторінку:

За все своє життя я чимало циклічного болю відчув - фізичного і психологічного. Але зараз... Те, що я відчуваю в цю мить, не зрівняється з жодною найжахливішою ситуацією з минулого. Навіть той чортів раз, коли в мене, стараннями батька, виявилися зламані ребра, відходить на дальній план. Його просто змиває на хрін. Тому що зараз... Моє кохання - єдине святе, що в мене є - взяли і кинули в бруд.

За це я готовий убити.

Батько це відчуває. Дивиться і преться, маніячина. Навіть мат використовував, щоб болючіше вдарити. Адже не сприймає, але наші з Варею стосунки не погребував назвати саме "еблею". Скажена скотина.

Тримаюся. Не зриваю всі шари шкіри разом з його пики тільки тому, що знаю: це лише початок пиздеця. Доводиться готуватися, щоб вислухати все. Тоді можна буде ухвалювати рішення і діяти.

- Отже, це ти шастав у мене по квартирі? - голос сухий, аж тріщить.

- У тебе по квартирі? А нічого, що ця чортова халупа належить мені? - розлючується старий. - Рвешся бути самостійним? Щось із себе показати намагаєшся? Вперед! Здаси сьогодні ж ключі і від цієї халупи, і від машини. Подивлюся на тебе, орла! Шматок дебіла!

У скронях довбає, і серце на всю силу мотає. Нічого не роблю, просто стою, а на шкірі піт виступає. Відчуття, що якийсь удар ось-ось зловлю, але я вперто вдаю, що спокійний.

- Машина до чого? За всіма доками моя вона. Я купував.

- За доками? А купував на що? Одну тачку продав, другу... З рахунків усе, що було - злизав. Шахер-махер моїми грошима! Моїми!!! А тепер машина твоя? Твоя?! На свою зарплату, чи що, купив? Серйозно? Чи все інше сильно допомогло?

- Ти ні хріна не знаєш...

- Усе я знаю! Думаєш, поки ти рік мотався по криміналах, морду за бабло підставляв, якісь ліві проги писав і соплі свої малював, я сидів і чекав? Помиляєшся. Про всі твої справи не просто знаю, ціла папка на тебе в мене зібрана! І тепер... Допік ти мене, синку, вище даху. Остання крапля!

Це його "синок" - справжній плювок. Вмазати не ризикує, то словами криє з розмаху.

- Чим допік? Тим, що не по-твоєму?

- Залиш дівчину в спокої. Розрулюй негайно! Та так, щоб ні мене, ні Тіну не заважав. Сам розгрібай! Інакше... Під статтю в мене підеш. Там справ у тебе на десятку "суворого" точно вистачить.

- Зовсім баштою поїхав? Таборами мене лякаєш?

Сказати, що здивований - ні хріна не сказати! Батько, звісно, гнида. Але щоб настільки! Не очікував навіть я.

- А ти думав, я дивитися буду, як ти паскудиш усе, що я створив? Чого домігся? Досить мене ганьбити! Засунемо тебе в якусь далеку колонію, ніхто й знати не буде, куди подівся. Один чорт - ти вже втрачений для суспільства. Ліпив із тебе, ліпив... Усі зусилля і вкладення нанівець! А в нас із Тіною через сім місяців народиться син. Мені ще його виховувати і людям, так би мовити, в очі дивитися. Ми Бойко...

Махнувши рукою, криком обриваю цей задрочений самозакоханий потік свідомості:

- Ну раз вирішив усе! Уперед, сука! Суди. Мені, щоб ти відразу зрозумів, глибоко похуй! Я її, щоб ти здох, люблю!

До такого повороту старий явно не готовий виявляється. Та я й сам не планував видавати довбаному чортові щось настільки особисте. Просто заїбало його слухати.

- Любиш? Це твої проблеми, - чеканить після паузи. - Сказав, не будеш із нею. Крапка. Честь родини вам ганьбити не дозволю! Навіть якщо вона тебе теж щось там... - голос обривається. Але думає батько недовго. Швидко перемикається. Диявольське осяяння, що запалюється в його очах, як прожектори, злегка підчіплює всередині мене греблю природних страхів. - Про серце її в курсі ж? Тому минулої зими своє віддати хотів? Усі ці рухи тіла, соплі... Здохнути за неї хотів. Ну-ну, - наприкінці усмішку якусь випускає.

Я напружено ковтаю і, втрачаючи терпіння, вбиваю його поглядом.

- На, почитай на дозвіллі, - жбурляє на стіл папку. - Історія хвороби Варвари Любомирової. Плюс окремо статистика за цими клапанами, відсоток відторгнення, смертності та інше. Думав, до совісті твоєї взивати доведеться. А тут ще цікавіше виходить.

Моє серце з такою силою в ребра врізається, наче намірилося об цю клітку розбитися до біса. Слух забиває не те щоб шумом... Якимось дурманним писком затягує і виводить з ладу одразу всі запобіжники.

- Я - гарант її життя. Я, - чеканить батько, закочуючи мене цими словами. - Не ти, не Тіна. Ніхто не допоможе, якщо ця штучна хрінь у її серці вирішить припинити роботу.

Після цих слів мене розриває. Толком не розрізняю деталей, коли кидаюся на батька і люто хапаю лацкани його пальта. Струшую з такою силою, що груба тканина тріщить, а "татко" видає низку звуків, що крякають. Не пам'ятаючи себе, вперше в житті ляща йому відважую. Та такого, що повітря дзвенить. Але цього замало... Заслужив він набагато більше. Я готовий іти далі, однак навіщось після лютої метушні дозволяю старому себе відштовхнути.

Знаю, навіщо. Хоч як заперечую, перекреслюю, рву на шматки - приймаю ці слова на віру. Вони влітають у центр занепокоєння, про яке я до цієї секунди навіть не здогадувався, і розкидають згустки хаосу по всьому моєму організму.

Долоні тремтять. Та що там! Усього колотить.

1 ... 86 87 88 ... 151
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хочу тебе кохати, Олена Тодорова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хочу тебе кохати, Олена Тодорова"