Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Повітряний замок, що вибухнув 📚 - Українською

Читати книгу - "Повітряний замок, що вибухнув"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Повітряний замок, що вибухнув" автора Стіг Ларсон. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 87 88 89 ... 184
Перейти на сторінку:
аж умираю від жадання і нічого не можу з собою вдіяти. Прошу тебе відповісти на мої почуття. Ми можемо зустрітися? Еріка.

Ева Карлссон не відповіла на першу пропозицію, через що в наступні дні їй надійшло ще два мейли.

Дорога, кохана Ево. Прошу тебе, не відмовляй мені. Я просто божеволію від жадання. Хочу бачити тебе оголеною. Ти маєш бути моєю. Тобі буде зі мною добре. Ти не пошкодуєш. Я вкрию поцілунками кожен сантиметр твоєї оголеної шкіри, твої прекрасні груди, твою ніжну печеру. Еріка.

Ево. Чому ти не відповідаєш? Не бійся мене. Не відштовхуй мене. Адже ти вже не цнотливе дівча і розумієш, про що йдеться. Я хочу займатися з тобою сексом і щедро тебе винагороджу. Якщо ти будеш добра до мене, то і я відплачу тобі добром. Ти запитувала про можливість продовження роботи в газеті. У моїй владі її продовжити і навіть перетворити тимчасову ставку на постійну. Давай зустрінемося сьогодні ввечері о 21.00 в гаражі, біля моєї машини. Твоя Еріка.

— Ось воно що, — сказала Еріка Берґер. — І тепер її цікавить, чи дійсно я закидаю її брудними пропозиціями.

— Не зовсім… я хочу сказати…

— Петере, кажіть відверто.

— Вона, схоже, не зовсім повірила першому повідомленню або, в усякому разі, воно її дуже здивувало. Але потім вона вирішила, що це цілковита дурниця і не у вашому стилі, і тепер…

— І тепер?

— Ну, вона вважає ситуацію украй незручною і не знає, що їй робити. До того ж вона вам симпатизує, ви їй подобаєтеся… як керівник. Тому вона прийшла до мене за порадою.

— Зрозуміло. І що ви їй сказали?

— Я сказав, що хтось підробив вашу адресу і тепер не дає просвітку їй. Або, можливо, вам обом. І я обіцяв поговорити з вами.

— Дякую. Будь ласка, пришліть її до мене за десять хвилин.

Еріка використала час для складання тексту цілковито особливого повідомлення.

У зв'язку з інцидентом, що трапився, я змушена інформувати вас про те, що один із співробітників «СМП» отримав електронною поштою кілька листів, нібито відправлених мною, з грубими сексуальними домаганнями. Я сама отримала повідомлення вульгарного змісту від відправника, що використовує адресу «СМП», яка починається на «centralred». У «СМП», як відомо, такої адреси не існує.

Я проконсультувалася з начальником технічного відділу, який повідомив, що адресу відправника легко підробити. Як саме це робиться, я не знаю, але в Інтернеті очевидно є сайти, які дозволяють проробляти такі речі. Я змушена з жалем констатувати, що до подібного заняття вдається якась хвора людина.

Я хочу знати, чи не отримував ще хто-небудь із співробітників дивні електронні повідомлення. У такому разі прошу негайно звернутися до відповідального секретаря редакції Петера Фредрікссона. Якщо подібні жарти будуть і далі, нам доведеться подумати про заяву до поліції.

Еріка Берґер, головний редактор

Вона роздрукувала примірник мейла, а потім відіслала разом усім співробітникам концерну «СМП». Тієї ж хвилини у двері постукала Ева Карлссон.

— Доброго дня, сідайте, — сказала Еріка. — Я чула, що ви отримали від мене електронні повідомлення.

— Ой, я не думаю, що їх надсилали ви.

— Тридцять секунд тому ви, в усякому разі, отримали від мене лист. Це повідомлення я написала власноручно і розіслала всім співробітникам.

Вона простягнула Еві Карлссон роздруковану копію.

— Гаразд. Усе зрозуміло, — сказала Ева Карлссон.

— Я шкодую, що хтось вибрав вас мішенню для цієї огидної кампанії.

— Ви не повинні вибачатися за витівки якогось психа.

— Мені просто хочеться переконатися в тому, що ви більше не підозрюєте, ніби я причетна до цих листів.

— Я зовсім і не думала, що їх надсилаєте ви.

— Добре, дякую, — усміхнувшись, сказала Еріка.

Другу половину дня Моніка Фігуерола присвятила збиранню інформації. Спершу вона замовила паспортну фотографію Ларса Фаульссона, щоб переконатися, що саме цю людину бачила в компанії Йорана Мортенссона. Потім зробила по Інтернету запит у реєстрі засуджених за кримінальні злочини і відразу отримала цікавий результат.

Ларс Фаульссон, сорока семи років, відомий під кличкою Фалун, почав свою кар’єру в сімнадцятилітньому віці з викрадення автомобілів. У 70-х і 80-х роках його двічі заарештовували і засуджували за крадіжки із зломом і збут краденого. Вперше його засудили до невеликого тюремного ув’язнення, а вдруге — до трьох років в’язниці. У той час його вважали up and coming[41] елементом злочинного середовища, і він допитувався за підозрою ще як мінімум у трьох злочинах, одним з яких було досить заплутане і резонансне пограбування сейфа в універмазі Вестероса. Після закінчення строку тюремного ув’язнення, у 1984 році, він узявся за розум — або, принаймні, не скоював більше злочинів, які приводили б до арешту й ухвалення вироку. Як у легальній, так і в нелегальній професії він перекваліфіковувався у слюсаря-фахівця із замків і в 1987 році заснував власну фірму «Ларс Фаульссон. Замки і ключі», зареєстровану за адресою на площі Норртулль.

З’ясувати особу невідомої жінки, що фотографувала Мортенссона з Фаульссоном, виявилося простішим, ніж гадала Моніка. Вона просто зателефонувала до служби інформації «Мілтон сек’юриті» і пояснила, що шукає їх співробітницю, з якою деякий час тому зустрічалася, але забула, як її звуть. Зате вона могла її детально описати. Моніці повідомили, що це схоже на Сусанн Ліндер, і перемкнули телефон на неї. Коли Сусанн Ліндер відповіла, Моніка Фігуерола вибачилася, сказавши, що, мабуть, помилилася номером.

Вона зайшла до реєстру запису актів цивільного стану і з’ясувала, що в Стокгольмському лені є вісімнадцять жінок на ім’я Сусанн Ліндер. Три з них були у віці тридцяти п’яти років. Одна мешкала в Норртельє, одна в Стокгольмі і одна в Накке. Моніка замовила їхні паспортні фотографії і відразу визначила, що йшла від Бельмансґатан назирці за Сусанн Ліндер, зареєстрованою в Накке.

Вона підсумувала результати роботи за день у службовій записці і пішла до Торстена Едклінта.

Близько п’ятої години Мікаель Блумквіст гидливо закрив папку з матеріалами Хенрі Кортеса. Крістер Мальм опустив роздрук статті Хенрі Кортеса, прочитавши її чотири рази. Сам автор сидів на дивані в кабінеті Малін Ерікссон з винуватим виглядом.

— Кава, — сказала Малін, підводячись, і незабаром повернулася з чотирма кухлями і кавником.

Мікаель зітхнув.

— Неймовірно хороша стаття, — сказав він. — Першокласне дослідження, все підтверджено документами. Чудова драматургія, з bad guy,[42] який весь час обдурює мешканців шведських будинків — що цілком законно, але такий жадібний і тупий, що розміщує замовлення у В’єтнамі на підприємстві, що використовує дитячу працю.

— До того ж стаття добре написана, — додав Крістер Мальм. — Наступного

1 ... 87 88 89 ... 184
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повітряний замок, що вибухнув», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Повітряний замок, що вибухнув"