Читати книгу - "Марсіянин"

Бесаги, які я зробив для подорожі до Пітфайндера, стануть у пригоді для зберігання харчів. Я не можу скласти картоплю у ровера чи причеп. У теплому герметичному відсіку вона зігниє.Трохи я триматиму у ровері, щоб була під руками, а решта їхатиме ззовні у величезному холодильнику під назвою Марс. Причеп буде заповнений ущерть. Дві батареї з Габа, регулятор атмосфери, оксигенатор та моя саморобна нагрівальна ємність. Зручніше було б тримати цю ємність у ровері, але вона має бути якнайближче до місця виходу зворотного повітря.

Ровер буде також повністю завантажений. Коли я кермуватиму, я триматиму спальну згорнутою біля повітряного шлюзу, готовою до аварійного виходу. Також у мене будуть два дієві ПЧД скафандри поряд та усе, що може знадобитись для аварійного ремонту: набори інструментів, запасні частини, мій майже вичерпаний запас смоли-герметика, комп’ютер іншого ровера (на всякий випадок!) та усі 620 славетних літрів води.

І пластикова скриня як туалет. Така, у якої щільно зачиняється ляда.

- Як справи у Уотні? - спитав Венкат.

Майнді звела очі від комп’ютера з розгубленим:

- Докторе Капур?

- Я чув, що ти зробила фото його під час ПЧД?

- Ум… так, - сказала Майнді, друкуючи на клавіатурі. - Я помітила, що речі завжди змінюються близько 9 ранку за місцевим часом. Люди звичайно тримаються одного розкладу, тому я вирішила, що він любить починати роботу десь тоді. Я зробила невеличкі перелаштування, щоб отримувати сімнадцять знимок муж 9:00 та 9:10. Він показався на одній з них.

- Хороша ідея. Можна поглянути на знимку?

- Звісно, - сказала вона. Вони вивела зображення на екран.

Венкат втупився у розмите зображення.

- Це найкраще, що ми маємо?

- Ну, це фото зроблене з орбіти, - сказала Майнді. - АНБ покращило картинку своїми найкращими програмами.

- Чкай… Що?! - затинаючись спитав Венкат. - АНБ? (прим.п., Аге́нтство націона́льної безпе́ки (АНБ), (англ. National Security Agency (NSA)) — агентство криптологічної розвідки Сполучених Штатів Америки.)

- Так, вони подзвонили й запропонували допомогу. Ті ж програми, що вони використовують для покращення зображень зі шпигунських супутників.

Венкат знизав плечима.

- Неймовірно, скільки дверей відкривається, коли усі вболівають за порятунок однієї людини. - Він вказав на екран. - Що Уотні тут робить?

- Гадаю, він щось завантажує у ровер.

- Коли останній раз він працював з причепом? - спитав Венкат.

- Досить давно. Чому він не пише нам цидулки частіше?

Венкат знизав плечима.

- У нього багато справ. Він працює більшість світлових годин, а викладання каміння для написання повідомлення забирає час та сили.

- Отже… - сказала Майнді. - Чому ви прийшли сюди особисто? Ми могли зробити це усе через е-листування.

- Взагалі я прийшов поговорити з тобою, - сказав він. - Скоро твої обов’язки зміняться. Віднині замість керування супутниками довкола Марсу уся твоя робота полягає у спостереження за Марком Уотні.

- Що? - спитала Майнді. - А як щодо корегувань курсів та орієнтацій?

- Ми перекладемо це на інших людей, - сказав Венкат. - Від цього моменту твій єдиний клопіт - це перевірка зображень Аресу 3.

- Це ж пониження, - сказала Майнді. - Я орбітний інженер, а ви перетворюєте мене у відомого Піпінга Тома. (прим.п., Peeping Tom персонаж з легенди про леді Ґодіву, котрий дивився на неї, коли вона проїжджала містом оголена. Також його ім’я стало прізвиськом, що означає чоловіка-вуаєриста).

- Це тимчасово, - сказав Венкат. - І ми компенсуємо це тобі. Річ у тім, що ти робила це місяцями й стала знавцем у розрізненні елементів Аресу 3 на супутникових фотках. У нас немає нікого іншого, хто міг би це робити.

- Чому це раптом стало настільки важливим?

- У нього закінчується час, - сказав Венкат. Ми не знаємо, як далеко він просунувся у перероблені ровера. Але ми точно знаємо, що у нього лишилось 16 Солів щоб встигнути це зробити. Ми маємо точно знати, що він нині робить. Я отримав запити від репортерів та сенаторів, які хочуть увесь час знати його становище. Навіть президент дзвонив мені кілька разів.

- Але бачити його становище - це не дуже корисно, - сказала Майнді. - Ми ж не можемо щось зробити. якщо він відставати від графіку. Це безглузде завдання.

- Як довго ти працюєш на уряд? - зітхнув Венкат.

Настав час перевірити усе це лайно.

Це створює проблему. На відміну від подорожі до Патфайндера, меня треба винести з Габа життєво важливі елементи. Коли ви винесете з Габа атмосферний регулятор та оксигенатор, то у вас лишиться... намет. Великий пузатий намет, який не підтримує життя.

Це не так ризиковано, як виглядає. Як завжди, небезпечна частина у підтримці життя - це дати раду двооксиду вуглецю. Коли повітря має у собі 1% СО2, у вас з’являються ознаки отруєння. Тому я маю тримати рівень нижче вказаного. Внутрішній об’єм Габа 120 000 л. Дихаючи як звичайно, мені знадобиться більше двох днів, щоб підняти рівень СО2 до 1% (і при цьому я анітрохи не зменшу рівень кисню).