Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей" автора Діна Ареєва. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 88 89 90 ... 111
Перейти на сторінку:

— Не бійся, Машо, ти найкрасивіша. І я з тобою, тобі нема чого боятися.

Мені передається його впевненість, і коли Влад оголошує наш вихід, я майже не трясуся. Ну хіба зовсім трошки. Ми вальсуємо, дивлячись одне одному в очі, зливаємося в одне ціле, і мені хочеться, щоб цей танець тривав вічно.

Музика вщухає, нам аплодують, а я очима шукаю маму. Вона сяє, її очі вологі та блискучі. Батько Нікіти вже за кілька метрів від неї. Коли він встиг підібратися так близько?

Шведова не видно, може, він пішов? А ні, там же де й був. Не аплодує, дивиться на мене з похмурим виглядом. Напевно злиться за ті долари, які дав мені на світлофорі. Вони лежать у мене в сумочці, але як їх віддати, щоб не бачила мама? Може, краще попросити Нікіту?

Ми дивимося, як танцюють інші пари, при цьому рука Нікіти лежить на моїй талії. Я думаю як це приємно, і коли журі оголошують нашу пару переможцями, навіть не одразу це усвідомлюю.

— Ми перемогли, Мишко! Ми перемогли! — Нікіта піднімає мене на руки і біжить по колу зі мною на руках. 

Нас нагороджують під шквал оплесків, особливо старається наш «11-Б», що мене шокує не менше, ніж наша з Нікітою перемога.

Нік розвертає мене до себе, обхоплює обличчя руками і цілує.

— А тепер попрошу хвилину уваги, — несподівано лунає гучний голос із динаміка. — У мене важливе повідомлення.

Зал замовкає, всі обертаються і з подивом дивляться на Аліну, яка тримає в руках мікрофон. Вона помітно схвильована, хоч і намагається здаватися спокійною. Але все ж придушити тремтіння в голосі до кінця не виходить.

— Аліно, у чому справа? Що за самодіяльність? — обурено запитує наша класна, але та не реагує.

— Вимкніть мікрофон, — кричить Коваль, але Аліна швидко продовжує:

— Я хочу нагадати про одну подію, яка трапилася в нашому місті вісімнадцять років тому. Це особливо цікаво дізнатися Нікіті, бо головними учасниками були його батько, Андрій Топольський і Дар’я Сергіївна Зарічна. Увага на екран...

Вона ще щось говорить, але мікрофон встигають відключити. Натомість на моніторі з'являється заставка з червоних і фіолетових сердечок, а я впиваюся нігтями в долоні. 

І заплющую очі.

1 ... 88 89 90 ... 111
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"