Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла 📚 - Українською

Читати книгу - "Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла"

256
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла" автора Гесіод. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 36
Перейти на сторінку:
Цей переклад був би зразковим, якби не одноманітний, майже суцільно дактилічний, гекзаметр, що неодмінно, хай якою соковитою не була б мова, «присипляє» читача: «Скрили безсмертні від смертних джерела життя. А то легко / можна було б чоловікові протягом дня роздобути / стільки, що мав би на рік споживати, не знаючи злиднів». Така монотонність позбавляє вірш експресії, що вже казати про єдність сенсу і звуку — зображувальну функцію акцентованого нашою мовою квантитативного вірша?.. Такий же, послідовно дактилічний, одноманітний гекзаметр і в М.  =Білика, перекладача Вергілієвої «Енеїди». З тією різницею, що ні мовою, ні стилістичним чуттям зрівнятися з талановитим, оригінальним поетом В. Свідзінським він, звісно ж, не міг.

Деякі фрагменти з «Робіт і днів», уже в наші дні, для підручника з античної літератури (К., Либідь, 2001) переклала Нінель Пащенко.

Пропонований переклад — спроба подати поетичні твори Гесіода в цілості, оцінити, у передмові й коментарях, їхню пізнавальну вартість, і не лише стосовно давніх часів: приглядаючись до тодішньої людини, у дзеркалі віків, краще пізнаємо й себе, нинішніх. Та й писали вони, стародавні, як це сказав Сенека у «Листах до Луцілія», — для прийдешніх поколінь, для нас, для вічності.

***

Якщо б, насамкінець, буквально у двох словах, ми хотіли підсумувати сказане про співця богів і землі та про дві його поеми — «Походження богів», «Роботи і дні», то це могло б бути відоме латинське гасло: «Ora et labora» — молись і трудись. Молись і дякуй богам, бо ж «од них усі блага». Трудись, бо без труду та пошанування Правди людина — загалом не людина. Що ж до «Щита», то він мовить сам за себе: бери його до рук, щоб захистити від загарбника й нероби, від «неситого ока», плоди чесної своєї праці, яка так обширно й тепло зображена на щиті, — захисній зброї.

Походження богів

Від геліконських Муз[8] почнімо й ми свою пісню —

Верх Гелікона, величний, святий вони полюбили —

Й круг джерела фіáлково-темного й вíвтаря[9] Зевса,

Володаря премогутнього, в танці легкому кружляють.

Ніжні омивши тіла у прозорих водах Пермеса[10]

Чи Гіпокрени, чи у священнім потоці Олмея,

Жваво розпочали на самій Гелікона вершині

Звабний танок — ураз замелькали стрункі їхні ніжки.

Потім, пірнувши в імлу, метнулись гуртом через гори,

/10/ Бігли й співали всю ніч пісні пречудові: хвалили

Зевса-егідодержця й жону його з Аргосу[11] — владну

Геру, богиню, що у сандалях золотосяйних,

І яснооку[12], Зевса всевладного доньку — Афіну,

Феба промінного і стрілометну з ним Артеміду,

І земледержця, що й суходіл колихне, — Посейдона,

Грізну Феміду й з віями вигнутими Афродіту,

Гебу в вінку золотім і Діону[13], вродою славну,

Еос, і Гéліоса величавого, й світлу Селену,

З ними — й Летó і Япета[14], і Кроноса, хитрого бога,

/20/ Землю святу, Океана[15] великого, Ніч темнокрилу,

Інших богів, що вічно живуть, увесь рід їх священний.

Вчили вони й Гесіода, було, милозвучного співу,

Як випасав він овець в Гелікона святого підніжжі.

Ось які, щоб розпочати, слова проспівали богині,

Музи з Олімпу, паростки Зевса-егідодержця:

«Ви, пастухи, самі животи[16], селюки-недоріки!

Вміємо, Музи, правдиво співати про неправдиве,[17]

Вміємо й правду, коли забажаємо, оповідати».

Так дочки Зевса великого, мовою славні, сказали

/30/ І, одламавши, квітучу дали мені гілку лаврову[18]

Дивну й до віщого співу жагу вдихнули[19] у мене,

Щоб і майбутнє міг я оспівувать, і проминуле[20],

Славить веліли богів — блаженних, вічно живущих,

І їх самих увесь час — починати й завершувать ними.

Що зволікаю, однак, — усе про дуби та про скелі?[21]

Тож розпочнімо од Муз[22], що батькові Зевсу втішають

Серце велике в палатах Олімпу, славлячи в пісні

Те, що тепер є, що буде колись, і те, що було вже,

Голосом ладним. Так і пливуть з їх уст без утоми

/40/ Солодкозвучні пісні — і сміються-радіють палати

Гулкогримучого Зевса, як лиш залунають лілейні

Співи тих дів, — одлунює верх білосніжний Олімпу

Й вишні оселі богів. А вони своїм голосом віщим

Рід невмирущих богів у пісні немовкнучій славлять

Ген од начал — як Земля їх зродила й Небо[23] широке.

Й інші — од них же боги, дарителі благ усіляких.

Потім — Зевса, батька богів і людей умирущих;

Ним починають, ним же увінчують спів свій богині.

Він-бо найвищий поміж богів і міццю найбільший.

/50/ Врешті — смертних оспівують рід і могутніх Гігантів,

Зевсові, що на Олімпі високому, ум звеселяють

Музи з Олімпу, Зевса егідодержавного доньки.

Батькові їх народила в Піéрії, з Зевсом кохавшись,

Елевтерійських узгір’їв владáрка — тямка Мнемосіна[24],

Їх, що лікують журбу, від турбот дають одпочити.

Дев’ять ночей обіймав її Зевс, багатий на мислі,

Одаль од інших богів, на священне ложе ступивши,

Аж поки рік закругливсь[25] і пора надоспіла належна

По місяцях, що спливли, і низки днів, що злетіли,

/60/ Дев’ять дочок на світ вона привела однодумних

(Пісня лиш їм на умі — і жодної в серці турботи)

Мало що не на вершині Олімпу, що снігом біліє.

Там, осяйні, вони йдуть у танок, там оселі їх гарні,

Там побіч них і Харити, і Гíмерос[26] мають домівки.

Часто на учтах вони подають голоси свої милі —

Співом закони звіщають усім і звичаї добрі[27]

І голосами солодкими славлять богів невмирущих.

Тож до Олімпу ішли вони… Незатихаючий славень

З уст божистих пливе — і вторить тій

1 ... 8 9 10 ... 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла"