Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ангедонія, АнєчкаLB 📚 - Українською

Читати книгу - "Ангедонія, АнєчкаLB"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ангедонія" автора АнєчкаLB. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 34
Перейти на сторінку:

Мовчання. Кожен на своїй хвилі. Водій намагався заспокоїтися, а пасажирка - зрозуміти, що той задумав.

- Що, по-твоєму, найцінніше може презентувати тобі хлопець? - вбив тишу Саломон.

- Що? - запитання було дуже несподіваного змісту.

- Ну ж бо. Доведи, що я не помилився в тобі.

- Куди ми їдемо?

Ліам проігнорував запитання Поли.

- Тільки не кажи, що це якийсь круїз, або туфлі з прізвищем, або ювелірні вироби, або дурні хутра. Ти ж не така. Чи не так?

- Можливо.

- Ну ж бо. Скажи. Що найдорожче може дати тобі хлопець? Не розчаруй мене.

- Для початку він має бути мені безмежно важливим. Тому іноді найціннішим може виявитися просте привітання. А його присутність - верхня межа. І що саме він при цьому робитиме - другорядне.

- Ну, приблизно так і думав. Давай невеличкий тест. Я назву тобі будь-яке слово. Постараєшся його забути?

- І що буде?

- Те, що ти хочеш.

Отже, жодного шансу на їхні стосунки. Пола подумала про те, що вона знає точну кількість разів, скільки він моргнув за час їхньої зустрічі, а він вимагає забути якесь слово. Таку відмітину з пам'яті навряд чи вдасться вивести.

- І що за слово?

- Слово? Будь-яке. Наприклад, "ангедонія".

- Чому саме "ангедонія"? - дістатися б скоріше до Інтернету і дізнатися, що це таке.

- Я ж сказав: будь-яке. Не в ньому сенс. Як швидко зможеш його забути?

Ніколи.

- Намагатимуся якнайшвидше.

Промайнули затишні різнокольорові будинки передмістя, тікала під колесами вузька дорога, радувала літньою зеленню багата рослинність. Скоса дівчина спостерігала за водієм. А він, повністю занурившись у свої думки, вів машину.

- Що бачиш, коли дивишся на мене? - поцікавився Ліам походженням поглядів своєї супутниці.

- Я бачу твоє сонце, яке ти так старанно ховаєш за вигаданими хмарами.

І місто. Тут усе по-іншому. Величезні відшліфовані байдужі будівлі, широкі проспекти, завантажені автомобілями, бідна флора, зайняті і поспішаючі кудись люди, половина з яких розмовляє по телефону. Усі чужі одне одному. У прямому і переносному сенсі.

Авто зупинилося на одній із вулиць.

- Я дам тобі другий шанс зробити замовлення в кафе, - оголосив Ліам. - Ходімо.

- Це і є моє покарання?

Пола вийшла з машини і попрямувала за своїм супроводжуючим. Їй це потрібно? Ні. Не так. Їй це потрібно.

Найкращий студент влаштувався на м'якому диванчику:

- Не кава. Я все ще пам'ятаю.

- Ми неподалік від університету? Адже так? - Пола розкрила перед собою меню.

- Так. За три квартали. Ти хочеш його провідати?

- Не знаю. Там, швидше за все, дуже порожньо.

- Ще б пак. Усі птахи розлетілися, щойно відкрилася клітка.

- Я буду рибний стейк і салат з оливками, - нарешті визначилася дівчина.

- Чудово.

Він жестом покликав офіціантку.

- Рибний стейк, салат з оливками і каву, будь ласка.

Пола з обуренням подивилася на об'єкта, що вже дратував її.

-У тебе природний талант ставити мене в незручне становище чи це заздалегідь сплановані списки вчинків?

- Ти про що?

- Я буду їсти одна?

- І що в цьому такого? А я питиму ненависну тобі каву.

Ліам не розумів причину її невдоволення.

- Ну, хочеш, я теж замовлю якусь непотрібну масу? - співрозмовник відкрив меню і навмання ткнув пальцем у перелік страв. - Ось. Будь ласка. Кукурудзяне пюре. Візьмемо?

- Якщо хочеш.

- Не хочу.

- Тоді навіщо питаєш?

- Щоб ти не думала, що я спеціально ставлю тебе в незручне становище. То як?

- Що "як"?

- Щодо кукурудзяного пюре?

- Чому з тобою так складно? - вигукнула Пола і, відібравши в Ліама меню, кинула його на сусідній столик. За столиком хтось був? Не звернула уваги.

- Ти мало не вбила ні в чому не винного чоловіка. У такому маленькому тілі не може вміститися настільки багато злості. Ти носиш її у своєму рюкзаку? - глузливо поцікавився Саломон.

- Тепер я бачу, що це покарання. Ти навмисно привіз мене так далеко, щоб я не пішла, як минулого разу?

- Не думав про це. Але схоже на те.

- Я можу поїхати на автобусі або таксі.

- А як же рибний стейк і оливковий салат? Якщо захочеш, можу навіть поділитися з тобою кукурудзяним пюре. Що б це не означало.

1 ... 8 9 10 ... 34
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ангедонія, АнєчкаLB», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ангедонія, АнєчкаLB"