Читати книгу - "Добра Порада, Роман Олійник (Argonayt)"

Василь був кмітливим чоловіком і швидко зметикував що й до чого. Взявши під руку Сеньйору Вероніку він голосно промовив:

– Авжеж не чужі. Я давно вже пропонував святкувати разом, а ти все вагалася й сумнівалася, що це буде найкращим рішенням.

– Тоді я чекаю на тебе зранку в гості.

– Неодмінно прийду. Яку коляду тобі заколядувати? Твою улюблену «Нова радість», чи щось інше?

– А на яку буде настрій, таку й заколядуй.

Розіграний спектакль привернув увагу не тільки того кому він призначався, але і Софії та Дарини, що стояли в ту мить неподалік. На щастя Мирон не зводив з дружини вибалушених очей, а тому не зауважив очманілого виразу на обличчях двох дівчат. Інакше б неодмінно здогадався що все це тільки комедія і його просто розігрують. Самозакоханий нарцис мабуть ніяк не міг повірити в те, що його, такого неперевершеного красеня, замінив ось цей плюгавий, кульгавий чоловічок. А щоб ще більше роз’ятрити його самолюбство Вірця продовжувала жваво теревенити з Василем до самої хвіртки свого обійстя. На прощання навіть хвацьке стала навшпиньки і безсоромно чмокнула чоловіка в щоку.

В кінцевому результаті жінка досягнула свого і навіть отримала неабияке задоволення коли вже в хаті почула від Мирона:

– Ну ти й причмілена на всю голову. Вибрати собі такого клишоногого кавалера, то треба бути останньою дурепою. Навіть якщо мене не було і тобі хотілося любощів, то невже не могла знайти когось кращого, достойного, симпатичнішого?

І щоб забити останнього цвяха в домовину його чоловічої гордості весело відповіла:

– А він і є найкращий, найдостойніший і найсимпатичніший. Та найголовніше в ліжку Василь просто неперевершений коханець. Повір, ти йому не рівня, бо ніколи не міг мені дати стільки насолоди, радості і блаженства, як щодня дає мені цей чоловік.

Сказавши це Вірця лукаво підморгнула остовпілому Миронові і вдоволена своєю стервозністю пішла спати.