Читати книгу - "Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Молодець, Сергійку! Небагато, але цінне.
Лисиця забив у пошуковець слова «бійка» й «Софія Канівська». Не встиг порахувати до трьох, як google видав більше двадцяти сторінок посилань. Ого! А дівчинка наша — постать в мережі відома. Інтернет-зірка.
Зайшов на першу адресу. Шикарна сучасна студія «Високої політики». Красень Євген Сметана. Високий, вусатий, з шикарним слухняним волоссям. Заповнені місця для глядачів. Запрошені «зірки». Народний депутат Маслобойник, професор Попенко-Дячук, письменник Карнавалов. Кілька журналістів-чоловіків (у двох — довгі коси). Дві жінки. Серед них — і Софія Канівська. Ну дуже симпатична білявка з благородними рисами обличчя. А ця будь-чиє серце примусить танцювати довкола своїх примх. Красунечка! Обговорюють реформування ДАІ й конкретно — проведення технічного огляду приватники компаніями. Питаннями розпинають головного даївця — генерала Дорожкіна. Коли Сметана надає слово Софії, вона спочатку повільно, а потім енергійніше обстрілює репліками ведучого. Той, тримаючи майже згаслу посмішку, намагається відбутися типу розумними фразами. Але виходить не дуже. Таке собі передсмертне болеро. Соло флейти-піколо. Далі трапляється непередбачуване (хоча, ймовірно, не для всіх). Дівчина кидається на ведучого і хапає за волосся. Маслобойник і Карнавалов вовтузяться біля неї, намагаючись роз’єднати щойно створене «одне ціле» («тільки смерть розлучить нас»). Нарешті вдається. Два немаленькі чоловіки, демонструючи, як видно, надзусилля, все-таки відтягують дівчину від Сметани… разом з вирваними пучками. Нічого ж собі! Оце так зірка YouTube! Не хотілося б опинитися в її «палких» обіймах.
Погладив своє доглянуте волосся, що пахло відваром різнотрав'я. Нікому не дам тебе ображати! Хоча… Ця заспокійлива мантра могла вплинути тільки на волосся. А в серці, десь далеко в покинутій комірчині, холодний жах усе ж оселився. Вигравши напередодні «Green Card».
Наступне клікання — студія «Life is life». Софія сидить у сріблястому кріслі поряд із депутатом Коровченком. Уважно слухає, як віце-прем'єр доповідає про перипетії недавнього прийняття пенсійної реформи. Коли почалося обговорення, спробувала перебити Леся Дрезину. Той уперто не погоджувався, і вже говорили вдвох. Нічого не розібрати. Коли Дрезині надокучив цей дует, він висловив свою глобальну ідею, яка елементарно пояснює, для чого взагалі потрібні жінки на землі (саме її він пропагує в усіх своїх книжечках). Софія спочатку закипіла, економно, але з притиском, випускаючи слова, ніби короткі автоматні черги, а потім стрибнула на письменника. Коронний прийом дівчині вдатися не міг: Дрезинина голова не мала жодної волосини. Тоді Софія схопила його за вуха й почала нагинати донизу. Очевидно, письменник вирішив, що залишитися ще й без вух, — це вже занадто. Тому піддався неприборканій силі цієї красивої стихії. Хоча, цілком можливо, йому елементарно боліло. Ну й позу він прийняв! Далі Канівська відпустила вуха, зате ляснула по лисині з такою силою, що її власник дрібними кроками смішно поточився назад. І — дивом — знову опинився в сріблястому кріслі. Коли до нього дійшло, що відбулося, він, наче скажений бик, заревів і кинувся виправляти ситуацію. Але зупинили чоловіки, що схопилися з місць і майже вишикувалися поруч. Решта ж обступила Софію. Конфлікт локалізовано й погашено. Але, як стверджує той-таки Інтернет, він мав продовження в суді. Продовження, але не закінчення. Цей черговий позов безславно канув у Лету сучасного правосуддя. Бездонну. Каламутну. Затхлу.
«А дівчина молодець, — вирішив. — Довго не роздумує. Схоже, дається взнаки вуличне виховання. А там обходяться без особливих сентиментів. Просто — не до них. Більш популярні кулак, кастет, бейсбольна бита… Ну — і надійні ноги. Ці — найпопулярніші. І — майже безвідмовні. Та й на статтю в Кримінальному кодексі менше шансів нарватися… А вона мені подобається. Бойова. Не дасть на собі їздити. Щось у ній є від амазонки. Така ж войовнича. І до речі, б'ється тільки з чоловіками. Може, комплекс якийсь? Чи мстить за образу? Хтось у дитинстві непорядно з нею повівся? Або — інше. Випробовує себе. І обов'язково — з сильнішим суперником. У будь-якому разі — горішок міцненький. Панянка не з простих. Троюрідна племінниця Брюса Вілліса…»
Але подальший пошук показав, що Лисиця помилився: для теледухопеликів Софія обирала не тільки чоловіків, хоча вони й переважали у списку її «спарингістів». Бездонний всесвіт Інтернету видав інформацію і про поєдинок з Богомольською, де тій серйозно попсовано зачіску, і про роздирання дорогої одежі на коштовному тілі гламурної діви Ірини Сєрік. Нічого ж собі! Активний боєць. Уловимий месник. Уловимий, але, схоже, недосяжний? Чому так? Має багатих коханців, і ті підкуповують суддів? Чи впливових покровителів, що силою авторитету гасять позовні пожежі? Знову питання без відповідей…
Після довгих і пізнавальних поневірянь «павутиною», зміг, нарешті, сказати собі: «Ага, ось і воно». На сайті «Гламурний пліткар» знайшов інформацію, до якої палав готовністю. Шукав із найрезультативнішою у світі упертістю — упертістю віслюка, — ніби знав, що вона неодмінно є. І неодмінно знайдеться. В рубриці «Безсоромне око папараці» під заголовком «Двоє з VIP-кімнати» йшлося: «Олексія Мірошника, відомого бізнесмена, мецената, а з недавніх пір — ще й заступника міністра ЖКГ, наш агент Каленик Трясогуска засік у ресторані „GivusPomidirus“ зі скандально відомою журналісткою Софією Канівською. Сталося це, коли ті виходили з VIP-кімнати. Що діялося в її стінах, так і залишається таємницею за сімома замками. Жодного запитання Трясогуска поставити не зміг, бо тільки-но пара з'явилася в дверях, її оточила охорона і стала жорстко відтісняти всіх, хто з'являвся на шляху. Вони сіли в „Бентлі“ Мірошника й зникли з очей. Втім, у нашого агента голова не клоччям набита. Він зміг зробити кілька знімків». Далі йшли три фото, на яких важко щось розібрати до ладу. Ось у розмитому світлі ліхтарів-гірлянд із верхнього поверху чорними сходами спускаються кілька прикостюмлених чоловіків і жінка-блондинка. Далі ті ж самі герої зникають у дверях виходу. Потім сідають у темне авто. Лише на останньому фото об'єктив трохи зачепив обличчя блондинки. Вона здавалася схожою на зображення Софії, бачені раніше. Після фотографій знову йшов текст: «Але наступного дня наш агент усе ж зумів зустрітися з Софією. Це сталося на вулиці Мельникова, біля телецентру. І вона відповіла на кілька запитань.
— Ви вчора були в ресторані „GivusPomidirus“?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки», після закриття браузера.