Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Наречені на свята, Лана Кохана 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречені на свята" автора Лана Кохана. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 93 94 95 ... 146
Перейти на сторінку:
Розділ 20. Те літо

Розділ 20. Те літо

Тиміш, два з половиною роки тому

Я забрався у восьмий вагон потягу «Харків-Пас — Ясіня» на київському вокзалі й пройшов углиб, шукаючи купе номер двадцять сім. Злата з Лізою вже мали бути там.

— Привіт! — усміхнувся я, сідаючи навпроти Лізи.

Вона помітила мене не одразу, тож у мене був час на розглядини.

Ліза відростила чубчик і зробила подовжений каскад. Їй личить. Їй усе завжди личить. І ця нова форма брів… М'які дуги роблять риси її обличчя ще ніжнішими.

— Ой, привіт! — відтак схаменулася Ліза, а тоді висмикнула навушники й зашарілася.

З маленьких динаміків лунав голос Тейлор Свіфт.

Якщо я скажу, що теж люблю цю пісню, Ліза усміхнеться? Чи подумає, що я дивак, бо, бува, слухаю попсу для дівчат-тінейджерів?

— Отож… — Я скинув наплічник і склав руки на маленькому столику між нами. — Вакації.

— Нарешті! — Ліза плеснула долонями по столу. — Хочу валятися в траві й анічогісінько не робити!

— Що, навчання у виші не виправдало твоїх очікувань?

Вона наморщила носик.

— Економіка — відстій.

— О, Злата з тобою солідарна, — осміхнувся я. — А де вона, до речі?

— У таборі.

— Га?

— Хіба вона тобі не писала? Вона поїхала вихователькою в дитячій табір.

— Злата? Вихователькою? До дітей? — Я намагався усвідомити всю абсурдність цього поєднання, але зась.

— З Олегом, — додала Ліза, і тоді все встало на місця.

— Гаразд. То вона приєднається тижні за три?

— Якщо Олег не вмовить її лишитися на другу зміну, — кивнула Ліза. — А де Єва з Захаром?

— Ем… — Я почухав потилицю. — Вони теж випали. Захара підвищили.

— Овва!

— Так, є-єі! — потряс долонями я. — Татко скине на нього ще більше роботи, якою не хоче займатися сам, — це та-ак круто!

Ліза схилила голову з докором, який мав означати: «Не блазнюй, порадій за брата». Але те, що Захар вважає, що йому так краще, не означає, що йому дійсно так краще. Його психотерапевтка зі мною погодилася б.

— Можливо, вони й приїдуть згодом, але на вихідні, не довше.

— То що, виходить — ми, твоя мама і?..

— Без мами, — перебив я. — У Павла незабаром важливий концерт — він має готуватися, а Андрій із Натою без нього не приїдуть. З цієї нагоди мама вирішила, що давно не бувала у Львові, зібрала валізки, — я махнув рукою: — і наказала мені поливати її фіалки відстояною водою кімнатної температури строго два рази на тиждень.

З прочиненого вікна почувся голос диспетчерки. Вона повідомляла про відправлення поїзда «Харків-Пас — Ясіня» з четвертої платформи.

— Отже… тільки ми?

— Так, — підтвердив я.

— До кінця липня щонайменше?

— Ага.

— Одні в будинку?

— Розумію, до чого ти хилиш, — із серйозним видом кивнув я. — Авжеж, ти можеш ходити голою, якщо забажаєш. Я геть не проти! Ай!

Ліза ляснула мене по плечі. Утім, губ, які вона так старанно стискала, усе ж торкнулася усмішка, а на рябій щоці майнула та сама манюня-ямочка.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 93 94 95 ... 146
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречені на свята, Лана Кохана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречені на свята, Лана Кохана"