Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Наречені на свята, Лана Кохана 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречені на свята" автора Лана Кохана. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 92 93 94 ... 146
Перейти на сторінку:
***

***

Я дивилась у вікно, за яким нічні краєвиди села швидко змінювали один одного, аж поки мене не почало нудити. А потім ще трошки, поки ми не виїхали з Ясіні.

Трета спала у переносці, а Ната куняла, гортаючи стрічку інстаґрам на сидінні поруч. Я закинула до рота м'ятну цукерку, дістала телефон і, перш ніж полізти в застосунок Укрзалізниці, відкрила непрочитані в телеґрам.

«Лізонько, усе добре?» — від мами.

«Чому ти поїхала?»

«Будьте обережні — дорога слизька!»

І відеоповідомлення того, як Михайло спить. У купе, сидячи. Руки схрещені, брови насуплені, вуса тріпочуть від його дихання.

Я поставила вподобайку під відео, надіслала світлину Трети й пообіцяла, що доїду ціла й неушкоджена. Щойно звернула застосунок, прийшло нове сповіщення. Повідомлення від Тимоша — електронний квиток на потяг.

Поки я гадала, як відреагувати, що написати, у світлі одного з ліхтарів, які ми проїжджали, мені блиснув рубін на «обручці» — і я не стримала жалібного писку.

— Серветки в бардачку, — прокоментувала це Ната.

Андрій зашарудів на передньому сидінні.

— Спасибі. — Я прийняла в нього пачку паперових серветок.

Павло глипнув на мене у дзеркало заднього виду, а на червоному світлофорі ввімкнув класичну музику. Гадаю, вона мала б приглушити мої ридання, однак я не дала волю почуттям. Ні тоді, у машині, ні пізніше, у Натиній квартирі. І тільки коли на Львівському вокзалі оголосили про прибуття електропоїзда зі сполученням «Ясіня — Харків», почуття вже не питали в мене дозволу — вивільнилися самі.

Провідник уважно вивчив мій квиток, переноску з Третою й моє вкрите червоними плямами обличчя, а тоді нагадав, що цуценя можна випустити тільки за умови, що всі місяця в купе викуплені.

Викуплені вони не були — зі мною їхала ще одна жінка. Вона не відреагувала на моє невиразне «здрастуйте» і не зважила на подзявкування Трети. Просто читала.

Я намагалася рюмсати й висякуватись якомога тихіше, а коли кінець кінцем втомилася горювати, поклала голову на наплічник, обійняла переноску й снила тим літом у Ясіні.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 92 93 94 ... 146
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречені на свята, Лана Кохана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречені на свята, Лана Кохана"