Книги Українською Мовою » 💛 Детектив/Трилер » Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА 📚 - Українською

Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Білявки все ще не помирають наодинці" автора КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА. Жанр книги: 💛 Детектив/Трилер. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 94 95 96 ... 98
Перейти на сторінку:

     Фані перехопила погляд мами.

    - Ні, - пояснила вона. – Павло її не вкрав. Вибач, мамо, я тебе не послухалася. Але я обіцяла, що весілля не буде, тож його і не було. Ми просто уклали шлюб, а  панотець нас обвінчав. І, познайомтеся із моїм чоловіком – Яромиром Павлом Смітом.

      - Ти ж казав, що ти – «Коваль», - здивувався тато.

      - Він навчався у США, тож іноді плутає українську з англійською, - пояснила Фані.

     - Ви освітили цей шлюб у церкві? – Уточнила мама, яка ще не вірила своєму «щастю».

      - Я Вам не подобаюся? – Звернувся нещасний мільярдер до своєї тещі.

      - Вибач, - сказала мама Фані, - але ти на мене справив враження тюхтія.

     - Це – через тітоньку Квітку, - пояснила донечка. – За її присутності навіть королева Великої Британії буде схожа на посередню особистість. Але якби не мій чарівний чоловік, - вона взяла його правицю у свою ліву руку та посміхнулася Павлу, - мене б вже вбили.

     Батьки кліпнули. Але перш, ніж встигли поставити запитання, мама Фані щось побачила.

   - Ой, - сказала мама. - Там пані, що є дуже схожа на Атену Клім.

   - На кого? – Перепитала Фані, а Павло нервово смикнувся.

    - Доню, це ж відомий дім моди. Типу Гуччі, але американський. Як ти можеш цього не знати?

    - Вибач, мамо, я весь час витрачала на навчання. – Вона обернулася і скрикнула.

    - Вона, як завжди невчасно, - прошепотів Павло. – Вона йде сюди, може заховаємося під столом?

     Але було вже запізно: Немезида вже прийшла за покаранням.

     - Можна сісти біля вас? – Запитала Атена Клім, більш відома Фані, як Атена Сміт.

     - Так, - мама ледь не втратила свідомість. Павло скочив за стільцем, але його матуся вже знайшла стільця-безхатченка та сіла між Фані та пані Петренко. – Я не знала, - пробулькотіла мама, - що Ви знаєте українську.

    - Я - донька емігрантів з України, - посміхнулася підступна свекруха. – «Клім» це – від мого дівочого прізвища «Кліменко». Фані, я хочу поговорити із тобою.

     - Це – мої батьки, - Представила батьків невістка. – А це..

    - Атена Клім, - посміхнулася підступна свекруха та потисла руки переляканим пану та пані Петренко. – Феофаніє, я бачила, як ти впоралася із тією міжнародною отруйницею того вечора, я у захваті від тебе.

     - Здається, Павло зробив значно більше, - промимрила Фані. Її свекруха глянула на сина так, ніби вперше його бачить.

    - Менше з тим, у мене є проблема. У мене дуже гарний син, але він геть божевільний, - Фані та Павло смикнулися. - Уявляєте, - звернулася пані Атена до шокованих пана та пані Петренко, - у нього напади амнезії, тож мені потрібен хтось розважливий, щоб контролював мого любого синочка. Він якось забув сказати своїй нареченій, що походить з не бідної родини. А тоді забув сказати мені, що одружився.

     Пані Петренко подумала, що ото якійсь шльондрі, на відміну від її дурненької доньки пощастило та вдалося оженити на собі багатія.

     - Наша теж забула, - зітхнула пані Петренко.

    - О, то ви мене чудово розумієте! Фані, чи ти погодишся, доповідати мені про кожний, хоча б віддалено важливий, крок мого сина, і щоб він не забував про свою стару родину? Платитиму я з власних грошей.

    - А скільки Ви пропонуєте? - Пожвавішала невістка. – Бо ми витратилися на медовий місяць та решта. А ще нам треба зробити ремонт.

     - Вона дуже меркантильна, - пояснив Павло здивованим тестю та тещі. – Якось навіть запропонувала мені пограбувати банк.

    - Павле! Не при батьках же ж! Що вони про мене подумають.

    - Думаю, кохана, про твою меркантильність вже складають легенди, - сказав чарівний чоловік. Пані Атена жарт зрозуміла, шоковані батьки Фані, на той момент – ні.

     - Мільйон доларів на рік, - припустила свекруха.

     - Малувато, - промимрив пан Сміт.

     - Ну, тоді – три, - сказала пані Атена. – Але щоб я одразу дізналася, чи моя невістка при надії, якщо це свято станеться. – Розумієте, - пояснила вона здивованим батькам Фані, - я боюся, що після спілкування із моїм сином, вона вирішить, що я погано виховую дітей і буде ховати моїх онуків від мене.

    -  А це - не забагато? – Зойкнула Фані.

    - Враховуючи, яка дірява пам'ять у мого любого синочка, то – замало. І подумай про свого чоловіка. Якщо економитимете, він менше працюватиме і більше часу приділятиме тобі.

     - Але спати із Вашим сином за гроші я не буду, - постановила молодша пані Сміт.

     - Ми це вже зрозуміли, - сказали мати та син. Батьки Феофанії зрозуміли, що не зрозуміли геть нічого з того, що відбувається.

   - Вибачте, - повернулася до батьків Фані Атена Сміт. – Мабуть, ми неправильно почали знайомство, але я хотіла трохи познущатися з них, бо вони вдвох надзвичайно підступні та ошукували мене. Познайомтеся, ще раз з моїм сином, - вона взяла за руку Павла. – Я його дуже люблю і все таке, але часом він доводить мене до сказу. Але я дуже рада, що він знайшов вашу чарівну Феофанію.  Вона мені дуже подобається, але що є важливішим, мій Павло закоханий у неї до нестями.

1 ... 94 95 96 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"